Тест на стилі гумору Р. Мартіна

Author Вікторія Бельговська

Вікторія Бельговська

26.08.2025

(Humor Styles Questionnaire, HSQ)

Цей тест — не авторський інструмент, а український переклад опитувальника про стилі гумору (Humor Styles Questionnaire, Р. Мартін та колеги).
Я підготувала його українською, щоб зробити доступним для ширшої авдиторії, зацікавленої у темі психології гумору та самопізнання.

Важливо: цей переклад не є стандартизованим чи апробованим у професійній практиці.
Ви можете сприймати його як інструмент самодослідження — можливість подивитися на власний стиль гумору збоку, побачити, що вас підтримує, а що іноді може заважати у спілкуванні.

Тест складається з 32 тверджень, по вісім для кожного стилю.
Відповідайте за шкалою від 1 до 5:
1 – зовсім не згоден / 5 – повністю згоден.


Твердження тесту

Підтримуючий гумор

  1. Я використовую гумор, щоб створювати теплу атмосферу у компанії.

  2. Часто жартую, щоб розвеселити друзів.

  3. Коли інші засмучені, я намагаюся підняти їм настрій жартом.

  4. Я можу пожартувати, щоб зняти напруження у важкій ситуації.

  5. Інші люди вважають мене дотепним.

  6. Мені подобається розповідати жарти, які змушують усіх сміятися.

  7. Я часто використовую гумор, щоб зробити спілкування приємнішим.

  8. Людям подобається мій гумор.

Самоіронічний гумор

  1. Коли стається щось погане, я намагаюся побачити в цьому смішне.

  2. Я можу пожартувати над власними помилками.

  3. Часто дивлюся на складні ситуації з іронією.

  4. Мені легше справлятися зі стресом, коли я жартую з самого себе.

  5. Навіть у проблемах я знаходжу щось смішне.

  6. Я сміюся зі своїх невдач.

  7. Уміння пожартувати допомагає мені ставитися до життя простіше.

  8. Я часто жартую над власними слабкостями.

Агресивний гумор

  1. Я іноді використовую сарказм, щоб підколоти інших.

  2. Мені подобається жартувати з друзів, навіть якщо вони трохи ображаються.

  3. Якщо хтось помиляється, я можу пожартувати з цього.

  4. Мої жарти іноді виглядають грубуватими.

  5. Я можу використати жарт, щоб підкреслити недоліки інших.

  6. Іноді мій гумор буває різким.

  7. Я сміюся над помилками інших людей.

  8. Інші часом кажуть, що мій гумор занадто колючий.

Самопринижуючий гумор

  1. Я часто жартую, применшуючи власні здібності.

  2. Мені легко жартувати над собою, навіть якщо це виставляє мене у поганому світлі.

  3. Інколи я використовую гумор, щоб знецінити свої успіхи.

  4. У компанії я можу пожартувати на власний рахунок, щоб розсмішити інших.

  5. Я часто сміюся над собою, навіть якщо це несправедливо.

  6. Мені простіше пожартувати зі своїх помилок, ніж серйозно про них говорити.

  7. Люди сміються з моїх жартів про мене самого.

  8. Інколи я спеціально жартую так, щоб виставити себе недотепним.


Опис результатів

Підтримуючий гумор — показує, наскільки ви вмієте створювати теплу атмосферу, піднімати настрій і підтримувати інших. Це найбільш ресурсний стиль гумору, який зміцнює довіру та зв’язки.

Самоіронічний гумор — здатність сміятися зі своїх труднощів. Допомагає знижувати рівень стресу, підтримує емоційну гнучкість і не знецінює себе.

Агресивний гумор — схильність жартувати за рахунок інших. Іноді виглядає дотепно, але часто руйнує стосунки і створює напругу.

Самопринижуючий гумор — жарти на власний рахунок, які можуть приховувати невпевненість або потребу в прийнятті. Такий стиль знижує самооцінку, навіть якщо інші сміються.


У результатах ви побачите, який стиль проявляється найчастіше.
Це не діагноз і не вирок — лише можливість побачити себе збоку:
що у вашому гуморі є ресурсом і підтримкою,
а що, можливо, варто переглянути для власного комфорту й здорових стосунків.

Якщо вам цікаво, як саме ви жартуєте, зверніть увагу на:

Якщо вам цікаво, чому гумор взагалі може ставати способом психологічного захисту, прочитайте статтю «Невротичні захисти: як ми несвідомо ховаємося від реальності».

Наші останні статті

Чому після короткого повідомлення іноді так складно згадати, що ви робили до нього? Переключення уваги має власну ціну: навіть якщо нова дія займає лише хвилину, після неї мозку може знадобитися додатковий час, щоб відновити контекст попередньої задачі.

У статті розповідаємо, що відбувається під час переривань, чому складні задачі можуть особливо дорого переживати переключення і як зовнішні підказки допомагають залишити собі «дорогу назад». А також — як оцінювати не лише тривалість відволікання, а й ціну повернення до роботи та вирішувати, які саме частини своєї діяльності варто захищати від переривань.

04.09.2026

Чому після одного повідомлення я забуваю, що робила?

Ми вже говорили про те, де саме може губитися інформація, коли нам здається, що в нас «пог...

Чому при СДУГ буває так складно просто взяти й почати, навіть якщо задача важлива і ви справді хочете її виконати? Прокрастинація при СДУГ може виглядати однаково, але за відкладанням дії можуть стояти різні процеси: труднощі із запуском і переключенням, нестача стимуляції, нечіткість задачі, складні емоції або звичка мобілізуватися лише з наближенням дедлайну.

У статті розповідаємо, що наука вже знає про зв'язок СДУГ і прокрастинації, а що поки залишається клінічним спостереженням і робочою гіпотезою. А також — як перейти від «я знову прокрастиную» до конкретного питання про те, що саме заважає почати дію в цій ситуації, і підібрати підтримку, яка відповідає реальній причині труднощів.

29.08.2026

Прокрастинація при СДУГ: чому я не можу просто взяти й почати?

Треба відповісти на важливий лист. Ви знаєте про нього, хочете відповісти й розумієте, що після ...

Що насправді стоїть за звичним «у мене погана пам’ять»? Забуті зустрічі, загублені ключі, втрата нитки розмови чи труднощі з усними інструкціями можуть бути пов’язані не лише з пам’яттю, а й з увагою, переключенням, сприйняттям часу та іншими виконавчими функціями.

У статті розбираємо, чим відрізняються робоча, довготривала та проспективна пам’ять, як можуть проявлятися труднощі з робочою пам’яттю при СДУГ і чому різні причини «забування» потребують різних способів підтримки. А також — як перейти від загального «я все забуваю» до конкретного спостереження, з яким уже можна працювати.

20.08.2026

У мене погана пам’ять чи щось інше?

«Я зайшла на кухню і забула, навіщо». «Мені сказали три речі, які потрібно ...

Чому навіть найкращі стратегії іноді перестають працювати? Часто справа не в тому, що календар, планер чи інша система підтримки стали гіршими, а в тому, що змінилися умови, у яких працює наша нервова система. Стрес, недосипання, перевтома чи сенсорне перевантаження можуть суттєво впливати на увагу, пам'ять і виконавчі функції.

У статті розповідаємо, чому ефективність будь-якої стратегії залежить від умов, як люди із СДУГ допомагають краще зрозуміти цей принцип і чому хороша система підтримки — це не безпомилкова система, а здатність адаптуватися до різних життєвих ситуацій. А також — як навчитися помічати стан власної нервової системи й заздалегідь планувати дії на випадок, якщо звична стратегія тимчасово перестане працювати.

14.08.2026

Чому навіть хороші стратегії можуть переставати працювати

«Невже потрібно знову шукати інший спосіб?» Я вже багато років користуюся Google ...