Чотири стилі гумору: як ми жартуємо, коли нам боляче, та як розпізнати токсичність

Author Вікторія Бельговська

Вікторія Бельговська

25.08.2025

Гумор — це один із найпоширеніших невротичних захистів, який допомагає нам уникати надто сильних емоцій

Що таке стилі гумору і чому ми обираємо той чи інший?

Гумор може бути легким і підтримуючим, а може — різким і руйнівним.
Психологи, які досліджують психологію гумору, звертають увагу не лише на те, чи ми жартуємо, а й на як саме.
Канадські науковці Род Мартін і колеги виділили чотири стилі гумору, і кожен з них впливає на емоційне здоров’я та наші стосунки з іншими.

Адаптивні стилі: гумор як підтримка та спосіб зближення

1. Підтримуючий гумор

Це вміння жартувати так, щоб піднімати настрій собі й іншим.
Людина вносить легкість у спілкування, знімає напруження, створює відчуття близькості.
Такий ресурсний стиль гумору підтримує емоційний контакт.

Приклад: коли в черзі всі нервують, ви кидаєте доброзичливий жарт — і атмосфера стає теплішою.

2. Самоіронічний гумор

Це здатність бачити смішне у власних труднощах без знецінення себе.
Самоіронія допомагає приймати недоліки й зменшувати драматичність ситуацій.
Це теж форма здорової емоційної регуляції.

Приклад: «Я знову переплутав зум-лінк… принаймні цього разу не увірвався на дитячий урок йоги».

Деструктивні стилі: коли жарт стає зброєю або захистом від болю

3. Агресивний гумор

Це жарти за рахунок інших — сарказм, висміювання, приниження.
Іноді він може здаватися дотепним, але часто залишає післясмак образи та дистанціює від людей.
Такий стиль частіше є захисною реакцією, а не способом підтримки.

Приклад: колега помиляється, а хтось додає: «Ти точно не виспався? Чи завжди так?»

4. Самопринижуючий гумор

Коли людина постійно жартує на власний рахунок, применшує свої успіхи чи здібності.
Зовні це може виглядати кумедно, але часто приховує внутрішню невпевненість або потребу в прийнятті.

Приклад: «Мене поставили виступати, але ви не чекайте нічого цікавого, я ж ні на що не здатний».

Жоден стиль не буває «чистим» — ми всі користуємося різними залежно від ситуації.
Але зазвичай у кожного є той, що проявляється найчастіше і впливає на психологічний клімат у стосунках.

Як зрозуміти, що гумор у стосунках став токсичним?

Межа між дружнім підколюванням та психологічним тиском часто дуже тонка. Головний маркер токсичного гумору — відчуття після жарту.

  1. Об'єкт жарту — ваша особистість, а не ситуація. Якщо партнер висміює ваші риси характеру, зовнішність або цінності, це агресивний стиль, що має на меті знизити вашу самооцінку.

  2. Жарт при сторонніх. Токсичний гумор часто використовується як легальний спосіб принизити партнера публічно («Та я ж просто пожартував, чого ти така ображена?»).

  3. Ігнорування вашого «Стоп». Якщо ви кажете, що вам неприємно, а людина продовжує або звинувачує вас у відсутності почуття гумору — це газлайтинг.

Пам’ятайте: здоровий гумор (афіліативний) — це коли сміються разом з вами, а токсичний (агресивний) — коли сміються над вами.

Завтра я поділюся тестом, який допоможе визначити ваш провідний стиль гумору.
Це цікава нагода подивитися на себе збоку і зрозуміти,
як саме ваші жарти впливають на інших — і на вас самих.

Якщо вам цікаво дослідити власне почуття гумору, почитайте ще:

Наші останні статті

Чому після короткого повідомлення іноді так складно згадати, що ви робили до нього? Переключення уваги має власну ціну: навіть якщо нова дія займає лише хвилину, після неї мозку може знадобитися додатковий час, щоб відновити контекст попередньої задачі.

У статті розповідаємо, що відбувається під час переривань, чому складні задачі можуть особливо дорого переживати переключення і як зовнішні підказки допомагають залишити собі «дорогу назад». А також — як оцінювати не лише тривалість відволікання, а й ціну повернення до роботи та вирішувати, які саме частини своєї діяльності варто захищати від переривань.

04.09.2026

Чому після одного повідомлення я забуваю, що робила?

Ми вже говорили про те, де саме може губитися інформація, коли нам здається, що в нас «пог...

Чому при СДУГ буває так складно просто взяти й почати, навіть якщо задача важлива і ви справді хочете її виконати? Прокрастинація при СДУГ може виглядати однаково, але за відкладанням дії можуть стояти різні процеси: труднощі із запуском і переключенням, нестача стимуляції, нечіткість задачі, складні емоції або звичка мобілізуватися лише з наближенням дедлайну.

У статті розповідаємо, що наука вже знає про зв'язок СДУГ і прокрастинації, а що поки залишається клінічним спостереженням і робочою гіпотезою. А також — як перейти від «я знову прокрастиную» до конкретного питання про те, що саме заважає почати дію в цій ситуації, і підібрати підтримку, яка відповідає реальній причині труднощів.

29.08.2026

Прокрастинація при СДУГ: чому я не можу просто взяти й почати?

Треба відповісти на важливий лист. Ви знаєте про нього, хочете відповісти й розумієте, що після ...

Що насправді стоїть за звичним «у мене погана пам’ять»? Забуті зустрічі, загублені ключі, втрата нитки розмови чи труднощі з усними інструкціями можуть бути пов’язані не лише з пам’яттю, а й з увагою, переключенням, сприйняттям часу та іншими виконавчими функціями.

У статті розбираємо, чим відрізняються робоча, довготривала та проспективна пам’ять, як можуть проявлятися труднощі з робочою пам’яттю при СДУГ і чому різні причини «забування» потребують різних способів підтримки. А також — як перейти від загального «я все забуваю» до конкретного спостереження, з яким уже можна працювати.

20.08.2026

У мене погана пам’ять чи щось інше?

«Я зайшла на кухню і забула, навіщо». «Мені сказали три речі, які потрібно ...

Чому навіть найкращі стратегії іноді перестають працювати? Часто справа не в тому, що календар, планер чи інша система підтримки стали гіршими, а в тому, що змінилися умови, у яких працює наша нервова система. Стрес, недосипання, перевтома чи сенсорне перевантаження можуть суттєво впливати на увагу, пам'ять і виконавчі функції.

У статті розповідаємо, чому ефективність будь-якої стратегії залежить від умов, як люди із СДУГ допомагають краще зрозуміти цей принцип і чому хороша система підтримки — це не безпомилкова система, а здатність адаптуватися до різних життєвих ситуацій. А також — як навчитися помічати стан власної нервової системи й заздалегідь планувати дії на випадок, якщо звична стратегія тимчасово перестане працювати.

14.08.2026

Чому навіть хороші стратегії можуть переставати працювати

«Невже потрібно знову шукати інший спосіб?» Я вже багато років користуюся Google ...