Олександра Пьоюхьонен photo

Посмотреть видео

Олександра Пьоюхьонен

Психологиня

Вітаю, я Олександра Петра Пьойхьонен


Психотерапевтка. Мультимодальний, травмофокусований підхід Працюю з жінками, підлітками та представниками ЛГБТ-спільноти. Без шаблонів і повчань. У діалозі, бережно, по-людськи.


Освіта та підготовка:

- Психолог-консультант (базова освіта)

- Інтернатура з кризового консультування та травмотерапії (Regent University, Київ)

- Навчання з клінічної (медичної) психології, спеціалізація — патопсихологія

- 2 ступені навчання EMDR (право застосування у практиці)

- Дворічне навчання на супервізорку в мультимодальному травмофокусованому підході


Практика та професійні опори:

- Понад 5 років практики, більше 300 клієнток, близько 3750 годин консультацій

- Досвід роботи на Кризовій лінії для жінок з початку війни (з невеликою перервою) до сьогодні

- Веду кілька супервізійних груп

- Працюю під особистими та груповими супервізіями

- Регулярно обговорюю складні випадки з колегами

- Постійно вчуся й розвиваюся: відвідую семінари, беру участь у професійних заходах

Більше 10 років проходжу особисту терапію

Дотримуюсь етичного кодексу психотерапевта


Підхід у роботі:

Інтегративний, гуманістичний.

Підбираю інтервенції й підходи під людину й її запит.

Головний орієнтир — не теорія, а живий відгук і екологічність для клієнтки.


З якими темами звертаються найчастіше:

- депресія та емоційне вигорання

- тяжкі переживання та втрати

- труднощі з проживанням емоцій

- аб’юзивні стосунки

- пошук себе та своєї ідентичності

- наслідки травматичного досвіду


Тут можна:

- бути собою

- відчувати те, що відчуваєш

- не триматися з останніх сил

- не знати, з чого почати — і це нормально


Створюю простір, де можна дихати й бути собою.

Де вас не виправляють, не оцінюють і не кваплять.

Де замість «візьми себе в руки» — можна просто сісти й почати розбиратися. У своєму темпі.

Я розмовляю російською і повністю розумію українську мову.

Отзывы о психологине

"Скажу честно - я боялась идти в терапию, никому не решалась довериться очень долго. Пока не познакомилась с Сашей. Прошло почти три года, которые не были легкими. Я наконец поверила до конца в саму себя, научилась смотреть в зеркало с симпатией и приязнью. Исчезла тревожность, сон наладился еще в первый год работы. Я стала меньше работать и больше зарабатывать. Изменились мои отношения с другими людьми, я стала чаще и спокойнее говорить "нет", уважать себя и других.  Впереди дорога, которую я могу пройти сама, но я знаю, что недалеко есть рука, на которую я могу опереться, и это здорово. "

Скажу честно - я боялась идти в терапию, никому не решалась довериться очень долго. Пока не познакомилась с Сашей. Прошло почти три года, которые не были легкими. Я наконец поверила до конца в саму себя, научилась смотреть в зеркало с симпатией и приязнью. Исчезла тревожность, сон наладился еще в первый год работы. Я стала меньше работать и больше зарабатывать. Изменились мои отношения с другими людьми, я стала чаще и спокойнее говорить "нет", уважать себя и других. 
Впереди дорога, которую я могу пройти сама, но я знаю, что недалеко есть рука, на которую я могу опереться, и это здорово.

Віка В.

"Це був довгий шлях. Повільний. Болісний. Дуже болісний. Іноді — настільки, що навіть дихати було нестерпно. Здавалося, що болем пронизане саме повітря. Наче гострі ножі врізаються в легені та розсікають їх ізсередини. Через рік я вже могла дивитися в дзеркало без постійного "Ти нікчема!" у відповідь. Ще через рік я нарешті змогла прийняти себе. А зараз роблю перші спроби повірити в себе й полюбити — так, як вірять у мене й люблять люди навколо. Тепер я можу сама: турбуватися про себе, любити себе, захищати й підтримувати. Це допомогло мені зберегти зозульку під час повномасштабки й дозволяє не ламатися та рухатися далі зараз. "

Це був довгий шлях. Повільний. Болісний. Дуже болісний. Іноді — настільки, що навіть дихати було нестерпно. Здавалося, що болем пронизане саме повітря. Наче гострі ножі врізаються в легені та розсікають їх ізсередини.

Через рік я вже могла дивитися в дзеркало без постійного "Ти нікчема!" у відповідь. Ще через рік я нарешті змогла прийняти себе. А зараз роблю перші спроби повірити в себе й полюбити — так, як вірять у мене й люблять люди навколо.

Тепер я можу сама: турбуватися про себе, любити себе, захищати й підтримувати. Це допомогло мені зберегти зозульку під час повномасштабки й дозволяє не ламатися та рухатися далі зараз.

Оксана С.

Останні статті психологині

Гомосексуальность и педофилия — это не одно и то же. В статье разбирается, почему их путают, что такое сексуальная ориентация, где проходит граница согласия и почему насилие связано не с ориентацией, а с властью и объектным мышлением.

17.02.2026

Гомосексуальность не равна педофилии: почему их путают и в чем принципиальная разница

Почему эта подмена — маркер объектного мышления Очень часто я слышу утверждение о том, ...

Почему несексуальная телесность важна для психической регуляции и привязанности. О co-regulation, телесной безопасности и утрате языка близости в современной культуре.

30.01.2026

Несексуальная телесность: утраченный язык близости

(привязанность, co-regulation и культурный контекст) Введение В современной культуре телес...

«Ты же психолог» не значит «ты не имеешь права уставать или злиться». О давлении идеального образа, истощении и праве специалиста оставаться живым человеком.

12.09.2025

Я психолог, и я устала быть благообразной

Сколько можно быть хорошей? Сколько можно быть терпеливой, вежливой, мягкой, делать паузы, ки...

Мат может быть не проявлением агрессии, а способом дать выход чувствам. О эмоциональной разрядке, честности и том, как язык помогает снять напряжение.

20.08.2025

Почему ругаться матом — это полезно: честно, научно, по-человечески

Когда мат — это выдох Когда внутри всё сжимается в комок. Когда сводит зубы от боли или...

Close