Як обрати психотерапевта після невдалого досвіду: як знову почати терапію

Вікторія Бельговська

26.02.2026

Після невдалого досвіду психотерапії дуже важко почати знову. В голові живе: «А раптом знову не так?» Може бути злість. Розчарування. Сором. Відчуття: «Я щось зробила не так». А може бути страх: «Я відкриюсь — і знову не витримають».

І все це — нормально. Це не означає, що з вами щось не так. Це означає, що був досвід, який болить.

На жаль, дотримування етики в психотерапії не є гарантією того, що ви не поранитеся об стосунки, не отримаєте ретравматизацію або просто не будете згодні на зміну умов. І якщо ви не відчуваєте, що можна відновити безпечний простір з попереднім спеціалістом, абсолютно нормально намагатися відшукати підтримку в іншому місці.

На що звернути увагу при виборі нового фахівця?

Починати новий пошук можна повільно. Не з довіри, а з перевірки:

• Чи є в цьому контакті місце мені справжній/справжній?

• Чи можу я сказати «мені не ок», і це витримають?

• Чи чую я живу людину — чи тільки правильну роль?

• Чи має терапевт освіту, власну терапію та супервізію? Це технічна, але важлива база вашої безпеки.

Як говорити про минулий досвід на першій сесії?

Не соромно одразу проговорити: «У мене був непростий досвід з іншим терапевтом. Я обережна». Хороший фахівець не сприйме це як образу. Навпаки — підтримає ваше право бути обачною і буде інакшим чином вибудовувати терапевтичний альянс. 

Довіряти після розчарування — це вже не наївність. Це сила. І вона не мусить бути швидкою.

Обирайте не того, хто «кращий за всіх». А того, з ким вам тихо і безпечно починати спочатку.

І тоді — крок за кроком — з’явиться простір, де можна дихати. І бути. Навіть після болю.

Наступна стаття з циклу про терапію за посиланням:

Межі та сетінг в психотерапії: навіщо вони потрібні й як створюють безпеку