Тривожно-депресивний розлад: нестерпний і невідмінний

Author Чайка Катерина

Чайка Катерина

28.09.2025

Ти не розумієш, що відбувається, але вже давно щось не так. Спати нудно, не спати — ще гірше. Тіло то ватне, то гуде від напруги, як стара проводка. Усередині — сумно й одночасно тривожно, ніби хтось десь щось зламав, і це “щось” — ти.

Це не просто втома і не “поганий настрій”. Це тривожно-депресивний розлад — стан, у якому тривога і депресія переплітаються, створюючи внутрішню напругу, апатію й відчуття безсилля. Воно не кричить одразу, не валить із ніг раптово, як панічна атака. Воно проникає повільно.

Спочатку ти просто не хочеш зустрічатися з друзями. Потім ти не дзвониш, не пишеш. Потім ти навіть не їси — не тому, що немає їжі, а тому що немає бажання. Потім ти не тицяєш у плейлист, не відповідаєш на повідомлення, не помічаєш весну. Все ніби крізь скло. Іноді тонке, іноді загартоване, куленепробивне.

Тривога плюс депресія — це не “два за ціною одного”, це подвійне навантаження.
Тривога жене: “вставай, роби, не зупиняйся, будь готова, раптом що”.
А депресія паралізує: “немає сенсу, все безсенсовно, лежи”.
У результаті ти — поміж. Та, що біжить у нікуди. Або та, хто лежить і палає провиною за те, що не біжить.

По-перше, важливо визнати: це не лінь і не слабкість. Це психічний стан, який потребує професійної допомоги.
По-друге, допомога буває різна. Іноді достатньо психотерапії (когнітивно-поведінкової, інтегративної — будь-якої, яка підходить саме тобі).
Іноді потрібні антидепресанти — і це не поразка, а турбота про себе.
А іноді можна просто поступово пройти цей стан — але з підтримкою, не наодинці.

Ніхто не обирає жити з тривожно-депресивним розладом, але можна обрати не залишатися в ньому самотньо.

Ти не зламалася, якщо попросила про допомогу. Ти стала чесною.
Ти не “токсична” у своєму стані — ти вразлива.
Ти не безсенсова — просто зараз не відчуваєш сенсу. Але це відчуття, не реальність.

Ти є — навіть якщо зараз все болить.

Коли тривога й пригніченість переплітаються, здається, що немає виходу. Але саме в розумінні цього поєднання народжується шлях до рівноваги.
Генералізований тривожний розладПрийняття: коли психіка дозріває до миру з реальністюПорожнеча після змін — не поразка

Наші останні статті

Стаття про мікротравми та меншинний стрес, з якими стикаються ЛГБТ+ люди: відкидання, сором, напруження та страх бути собою. Про наслідки для тіла й психіки та про те, що допомагає повернути внутрішню опору.

01.12.2025

Особливі травми ЛГБТ+ людей

Травма — це не завжди одна подія. Часто це меншинний стрес: сотні крапель, які падають щод...

Стаття про те, чому травма повторюється, як працюють тригери та цикли травматичних реакцій, і що допомагає повертатися в безпеку та виходити з цього замкнутого кола.

30.11.2025

Чому травма повторюється: цикли та тригери

Травма — це не просто подія з минулого, яку можна «закрити». Часто вона повтор...

Стаття про те, що таке чоловіча травма, звідки вона береться та як проявляється. Про емоційне навантаження, рольові очікування, гнів, втому й тілесні симптоми. І про шлях до відновлення без сорому та тиску.

29.11.2025

Що таке травма: досвід чоловіків

Про чоловічу травму говорять рідко. Частіше — мовчать. Травма у чоловіків зазвичай не прий...

Стаття про те, що таке травма, які бувають її види та чому наслідки для жінок часто пов’язані з тілом, межами й нервовою системою. Про способи м’якого відновлення та повернення до себе.

28.11.2025

Що таке травма: види та наслідки для жінок

Іноді травма — це не про катастрофу. Іноді — про роки, коли не можна було плакати, б...