Генералізований тривожний розлад (ГТР): коли тривога не відпускає

Author Наталія Шнарс

Наталія Шнарс

19.08.2025

Що таке генералізований тривожний розлад

Тривога — корисна емоція. Саме завдяки їй, а також страху й гніву, ми виживаємо.
Але важливі міра і контекст.
Коли тривоги стає забагато — ми починаємо жити в постійному напруженні.
А коли її рівень надмірний і триває довго — може сформуватися генералізований тривожний розлад (ГТР).

Спершу це непомітно. Ми просто втомлюємось від постійної тривоги, але не усвідомлюємо цього.
Поступово змінюється самопочуття, знижується концентрація, псується сон, виникає дратівливість, втрачається енергія.
Без лікування ГТР може супроводжуватися депресією, панічними атаками, соціофобією чи іншими розладами.

Чому виникає ГТР

ГТР може розвинутися через травматичний досвід або ретравматизацію, часто на тлі порушеної прив’язаності.
Зазвичай розлад формується поступово — на фоні наростання тривоги й після стресової події.
Це не «характер» і не слабкість — це стан, який потребує лікування.
У психотерапії людина вчиться розпізнавати причини, тригери й автоматичні реакції, щоб виходити з неусвідомленої емоційної зони в керовану.

Ознаки ГТР

Генералізований тривожний розлад — це постійна й надмірна тривога щодо різних сфер життя: грошей, здоров’я, роботи, сім’ї.
Людина очікує гіршого сценарію навіть без реальних причин, а мозок реагує так, ніби небезпека поруч.

ГТР діагностують, коли тривога переважає більшість днів протягом щонайменше шести місяців і супроводжується трьома або більше симптомами:

  • нервозність, дратівливість або відчуття напруги;

  • передчуття небезпеки чи паніки;

  • прискорене серцебиття, пітливість, тремтіння;

  • утруднене дихання або гіпервентиляція;

  • слабкість, втома;

  • труднощі з концентрацією уваги;

  • порушення сну;

  • проблеми з травленням (синдром подразненого кишківника);

  • м’язове напруження.

Жінки страждають від ГТР приблизно вдвічі частіше, ніж чоловіки.
Причини — поєднання біологічних, психологічних і соціальних факторів: спадковість, сімейна атмосфера в дитинстві, життєвий досвід і стресові події.

Люди з ГТР часто намагаються контролювати те, що не піддається контролю, і пропускають те, на що реально можуть вплинути.
Ілюзія «якщо підготуюся до найгіршого — стане легше» створює нові кола тривоги, замість полегшення.

Діагностика

Важливо не сплутати симптоми ГТР з іншими захворюваннями.
Психіатр або лікар може призначити лабораторні аналізи (біохімія крові, глюкоза, ТТГ, вітамін D, В12, кортизол тощо) та ЕКГ, щоб виключити фізичні причини тривожності.


Лікування ГТР

Лікування підбирають індивідуально, але зазвичай включає три напрямки:

1. Підтримка ресурсу

  • відновлення енергії й сил;

  • формування режиму сну, харчування, фізичної активності.

2. Робота з симптомами

  • навчання технік релаксації: дихальні вправи, медитація, прогресивна м’язова релаксація;

  • майндфулнес-практики для зниження тривожності.

3. Робота з причинами

  • виявлення й опрацювання автоматичних думок, спотворень мислення, негативних сценаріїв;

  • робота з тригерами та реакціями (гнів, страх, уникання);

  • поступове занурення в тривожні ситуації з новими навичками, щоб зменшити уникання й підвищити впевненість;

  • регулярна підтримка та корекція терапевтичного плану.

Часто необхідна медикаментозна підтримка, щоб стабілізувати рівень тривоги та дати змогу працювати в терапії.

Шкала тривоги Бека

Існує шкала тривоги Бека — короткий опитувальник, який допомагає оцінити рівень тривоги.

Інтерпретація:

  • до 21 балу — незначна тривога;

  • 22–35 балів — середній рівень тривоги;

  • понад 36 — високий рівень тривоги (максимум 63).

Самооцінка не замінює консультацію фахівця, але може бути першим кроком до усвідомлення, що потрібна допомога.

Висновок

ГТР — один із найпоширеніших тривожних розладів, але він піддається лікуванню.
Психотерапія, підтримка близьких і турбота про тіло допомагають відновити рівновагу.
Якщо ви впізнаєте себе — не лякайтесь.
Тривога не визначає вас, вона лише сигнал, що тіло й психіка потребують спокою.

Коли тривога стає фоном кожного дня, важливо навчитися розпізнавати її не як ворога, а як сигнал про потребу в опорі.
Тривожний розладЕмоційна саморегуляція: коли опора — всерединіЯк перестати контролювати все і почати довіряти собі

Наші останні статті

Стаття про мікротравми та меншинний стрес, з якими стикаються ЛГБТ+ люди: відкидання, сором, напруження та страх бути собою. Про наслідки для тіла й психіки та про те, що допомагає повернути внутрішню опору.

01.12.2025

Особливі травми ЛГБТ+ людей

Травма — це не завжди одна подія. Часто це меншинний стрес: сотні крапель, які падають щод...

Стаття про те, чому травма повторюється, як працюють тригери та цикли травматичних реакцій, і що допомагає повертатися в безпеку та виходити з цього замкнутого кола.

30.11.2025

Чому травма повторюється: цикли та тригери

Травма — це не просто подія з минулого, яку можна «закрити». Часто вона повтор...

Стаття про те, що таке чоловіча травма, звідки вона береться та як проявляється. Про емоційне навантаження, рольові очікування, гнів, втому й тілесні симптоми. І про шлях до відновлення без сорому та тиску.

29.11.2025

Що таке травма: досвід чоловіків

Про чоловічу травму говорять рідко. Частіше — мовчать. Травма у чоловіків зазвичай не прий...

Стаття про те, що таке травма, які бувають її види та чому наслідки для жінок часто пов’язані з тілом, межами й нервовою системою. Про способи м’якого відновлення та повернення до себе.

28.11.2025

Що таке травма: види та наслідки для жінок

Іноді травма — це не про катастрофу. Іноді — про роки, коли не можна було плакати, б...