Циклотимія

Author Чайка Катерина

Чайка Катерина

29.09.2025

— це коли ти то обіймаєш світ, то хочеш сховатися під каменем. І все в одному тижні.

Ні, це не “характер такий” і не “ти просто емоційна людина”. Це про те, як всередині тебе змінюється все — швидкість, температура, близькість, тіло, відчуття себе. І все це — без попередження.

Ти можеш прокинутися і раптом зрозуміти, що жити — це майже радість. Хочеться писати, бігти, починати нове, розповідати вголос, будувати великі плани. Але проходить три дні — і тебе ніби здуває. Не голосно й не трагічно, а так, ніби хтось висмикнув дріт з розетки. І ти сидиш, дивишся в пустку, не можеш вирішити, поїсти чи полежати. Нічого не хочеться. Все здається безсенсовним. Іноді навіть думаєш: “Та може, я все це видумую?” Ні, не видумуєш. Це реальність.

Циклотимічний розлад — це молодша сестра біполярного розладу. Не така гучна, не така руйнівна, але така ж справжня. Так, тобі можуть казати: “Ну, ти ж не в маніакальній фазі, це не хвороба”. Але вона є. Просто не так сильно виражена — ніби тінь, що слідує за тобою. То ти — сонце, то — прохолодна сіра пляма.

Інколи важко пояснити, що з тобою. Люди помічають: “Ти була іншою вчора”. А ти сама не знаєш, яка ти сьогодні. І від цього — сором. Хочеться тримати стабільність, але її ніби немає в конструкції.

Це не примхи і не лінь — це особливість нервової системи. Робота мозку. Це психіка, яка то набирає оберти, то гальмує. Іноді ти почуваєшся майже генієм, іноді — ніким. Це не жарти, бо за цим може ховатися самотність, сором, неприйняття себе. А ще — відкладання важливих кроків, коли ти не впевнена, чи можна довіряти собі.

Але це не вирок. лікується. З нею можна жити — і навіть творити, відчувати, бути. Головне — розпізнати симптоми, прийняти, назвати речі своїм ім’ям і, можливо, звернутись до психіатра чи психотерапевта.

Бо ти не маятник, який коливається без кінця. Ти — людина.
Ти не зобов’язана бути зрозумілою й зручною щодня.
Ти маєш право бути почутою.

Настрій то піднімається, то падає — і здається, що стабільності немає. Але циклотимія часто стає сигналом: настав час сповільнитися й налаштувати ритм життя.
→ БАР • Спокій — новий тип присутності • Що стоїть за гнівом

Наші останні статті

Чому після короткого повідомлення іноді так складно згадати, що ви робили до нього? Переключення уваги має власну ціну: навіть якщо нова дія займає лише хвилину, після неї мозку може знадобитися додатковий час, щоб відновити контекст попередньої задачі.

У статті розповідаємо, що відбувається під час переривань, чому складні задачі можуть особливо дорого переживати переключення і як зовнішні підказки допомагають залишити собі «дорогу назад». А також — як оцінювати не лише тривалість відволікання, а й ціну повернення до роботи та вирішувати, які саме частини своєї діяльності варто захищати від переривань.

04.09.2026

Чому після одного повідомлення я забуваю, що робила?

Ми вже говорили про те, де саме може губитися інформація, коли нам здається, що в нас «пог...

Чому при СДУГ буває так складно просто взяти й почати, навіть якщо задача важлива і ви справді хочете її виконати? Прокрастинація при СДУГ може виглядати однаково, але за відкладанням дії можуть стояти різні процеси: труднощі із запуском і переключенням, нестача стимуляції, нечіткість задачі, складні емоції або звичка мобілізуватися лише з наближенням дедлайну.

У статті розповідаємо, що наука вже знає про зв'язок СДУГ і прокрастинації, а що поки залишається клінічним спостереженням і робочою гіпотезою. А також — як перейти від «я знову прокрастиную» до конкретного питання про те, що саме заважає почати дію в цій ситуації, і підібрати підтримку, яка відповідає реальній причині труднощів.

29.08.2026

Прокрастинація при СДУГ: чому я не можу просто взяти й почати?

Треба відповісти на важливий лист. Ви знаєте про нього, хочете відповісти й розумієте, що після ...

Що насправді стоїть за звичним «у мене погана пам’ять»? Забуті зустрічі, загублені ключі, втрата нитки розмови чи труднощі з усними інструкціями можуть бути пов’язані не лише з пам’яттю, а й з увагою, переключенням, сприйняттям часу та іншими виконавчими функціями.

У статті розбираємо, чим відрізняються робоча, довготривала та проспективна пам’ять, як можуть проявлятися труднощі з робочою пам’яттю при СДУГ і чому різні причини «забування» потребують різних способів підтримки. А також — як перейти від загального «я все забуваю» до конкретного спостереження, з яким уже можна працювати.

20.08.2026

У мене погана пам’ять чи щось інше?

«Я зайшла на кухню і забула, навіщо». «Мені сказали три речі, які потрібно ...

Чому навіть найкращі стратегії іноді перестають працювати? Часто справа не в тому, що календар, планер чи інша система підтримки стали гіршими, а в тому, що змінилися умови, у яких працює наша нервова система. Стрес, недосипання, перевтома чи сенсорне перевантаження можуть суттєво впливати на увагу, пам'ять і виконавчі функції.

У статті розповідаємо, чому ефективність будь-якої стратегії залежить від умов, як люди із СДУГ допомагають краще зрозуміти цей принцип і чому хороша система підтримки — це не безпомилкова система, а здатність адаптуватися до різних життєвих ситуацій. А також — як навчитися помічати стан власної нервової системи й заздалегідь планувати дії на випадок, якщо звична стратегія тимчасово перестане працювати.

14.08.2026

Чому навіть хороші стратегії можуть переставати працювати

«Невже потрібно знову шукати інший спосіб?» Я вже багато років користуюся Google ...