ПТСР

Чайка Катерина

03.09.2025

ПТСР — це коли ти ніби живеш звичайним життям, але всередині залишаєшся в тому самому моменті, який був пеклом. Це і є посттравматичний стресовий розлад — стан, коли травма ніби не закінчилась, навіть якщо минув час.

Ти можеш бути серед людей, йти вулицею, а в голові — знову те саме. Це не просто спогади, це флешбек: тіло й психіка реагують так, ніби все відбувається знову. І часто ти навіть не розумієш, що саме стало тригером. Одне слово, запах, звук — і тебе знову кидає туди, де було страшно і боляче.

Ти ніби в звичайному світі, а всередині тебе — порожнеча. Схоже, що стоїш у тиші, і все довкола сповільнюється. І тоді природно виникає уникання — не хочеш нічого, що може нагадати про той біль. Людей, місць, ситуацій. Це не слабкість, це спосіб психіки хоч якось захистити тебе.

І ось ти намагаєшся жити далі, але травма лишається тінню поруч. Іноді здається, що ось-ось впораєшся, а потім — знову. Ти хочеш просто забути, але не можеш. І це не тому, що ти слабка, а тому що мозок і тіло досі вчаться довіряти, що небезпека минула.

ПТСР — це не кінець, це наслідок пережитого. І його можна лікувати. Допомагає психотерапія, турбота, підтримка близьких, відновлення відчуття безпеки. Теплі слова, прийняття, розуміння, що ти не одна — це теж частина зцілення.

Так, це важкий шлях. Але він веде назад — до себе, до життя, до здатності відчувати і дихати на повні груди.
І ти можеш це зробити. Ти цього варта.

Після травматичних подій психіка живе ніби “на війні”, навіть коли небезпеки вже немає. Зцілення починається зі створення безпеки всередині.
→ кПТСР • Техніки заземлення та їх користь при тривожних станах • Що таке тілесна безпека — і як її знайти