Навіщо все це? Конфлікт між пошуком сенсу та очевидним абсурдом життя

Author Анна Зоц

Анна Зоц

07.02.2026

Ми — істоти, які живляться сенсом. Нам важливо знати, що наші зусилля не марні, що світ має логіку, а наше життя — мету. Але реальність часто підкидає нам події, які не вкладаються в жодну логічну схему: несправедливість, хвороби дітей, війни, випадкові трагедії. Конфлікт спалахує тоді, коли ваша внутрішня потреба в порядку та справедливості зіштовхується з хаотичним, байдужим всесвітом. Це конфлікт між «я хочу, щоб усе мало сенс» і «світ виглядає як абсурд».

Ця внутрішня війна часто призводить до глибокої апатії. Жінка може відчувати, що вона ніби «вимкнулася» з життя. «Навіщо мені старатися на роботі, навіщо піклуватися про дім, якщо в будь-який момент усе може рухнути?». Це відчуття безглуздості паралізує. Ви намагаєтеся знайти відповіді в книгах, релігії чи філософії, але часто відчуваєте лише порожнечу. Ми звикли думати, що сенс — це щось готове, що нам має дати Бог, держава чи доля. І коли ми не отримуємо цього «подарунка», ми впадаємо у відчай.

Як експертка, я допомагаю клієнткам змінити саму парадигму пошуку. Сенс не є чимось, що існує «десь там» і чекає на нас. Сенс — це те, що ми створюємо самі кожним своїм вчинком. Світ може бути абсурдним, але ваші дії можуть мати сенс. Ваша любов до дитини має сенс. Ваша допомога людині в біді має сенс. Ваша творчість має сенс. Вирішення цього конфлікту — у прийнятті ролі «автора». Ми не можемо змінити хаос всесвіту, але ми можемо внести в нього свій порядок. Сенс — це не мета в майбутньому, це якість вашої присутності в теперішньому. Коли ви берете на себе сміливість створювати цінність там, де її нібито немає, конфлікт зникає. Ви стаєте сильнішою за абсурд, бо ви — та, хто обирає свій шлях у темряві.

Дедлайн життя: Конфлікт між волею до життя і усвідомленням обмеженості

Наші останні статті

Чому після короткого повідомлення іноді так складно згадати, що ви робили до нього? Переключення уваги має власну ціну: навіть якщо нова дія займає лише хвилину, після неї мозку може знадобитися додатковий час, щоб відновити контекст попередньої задачі.

У статті розповідаємо, що відбувається під час переривань, чому складні задачі можуть особливо дорого переживати переключення і як зовнішні підказки допомагають залишити собі «дорогу назад». А також — як оцінювати не лише тривалість відволікання, а й ціну повернення до роботи та вирішувати, які саме частини своєї діяльності варто захищати від переривань.

04.09.2026

Чому після одного повідомлення я забуваю, що робила?

Ми вже говорили про те, де саме може губитися інформація, коли нам здається, що в нас «пог...

Чому при СДУГ буває так складно просто взяти й почати, навіть якщо задача важлива і ви справді хочете її виконати? Прокрастинація при СДУГ може виглядати однаково, але за відкладанням дії можуть стояти різні процеси: труднощі із запуском і переключенням, нестача стимуляції, нечіткість задачі, складні емоції або звичка мобілізуватися лише з наближенням дедлайну.

У статті розповідаємо, що наука вже знає про зв'язок СДУГ і прокрастинації, а що поки залишається клінічним спостереженням і робочою гіпотезою. А також — як перейти від «я знову прокрастиную» до конкретного питання про те, що саме заважає почати дію в цій ситуації, і підібрати підтримку, яка відповідає реальній причині труднощів.

29.08.2026

Прокрастинація при СДУГ: чому я не можу просто взяти й почати?

Треба відповісти на важливий лист. Ви знаєте про нього, хочете відповісти й розумієте, що після ...

Що насправді стоїть за звичним «у мене погана пам’ять»? Забуті зустрічі, загублені ключі, втрата нитки розмови чи труднощі з усними інструкціями можуть бути пов’язані не лише з пам’яттю, а й з увагою, переключенням, сприйняттям часу та іншими виконавчими функціями.

У статті розбираємо, чим відрізняються робоча, довготривала та проспективна пам’ять, як можуть проявлятися труднощі з робочою пам’яттю при СДУГ і чому різні причини «забування» потребують різних способів підтримки. А також — як перейти від загального «я все забуваю» до конкретного спостереження, з яким уже можна працювати.

20.08.2026

У мене погана пам’ять чи щось інше?

«Я зайшла на кухню і забула, навіщо». «Мені сказали три речі, які потрібно ...

Чому навіть найкращі стратегії іноді перестають працювати? Часто справа не в тому, що календар, планер чи інша система підтримки стали гіршими, а в тому, що змінилися умови, у яких працює наша нервова система. Стрес, недосипання, перевтома чи сенсорне перевантаження можуть суттєво впливати на увагу, пам'ять і виконавчі функції.

У статті розповідаємо, чому ефективність будь-якої стратегії залежить від умов, як люди із СДУГ допомагають краще зрозуміти цей принцип і чому хороша система підтримки — це не безпомилкова система, а здатність адаптуватися до різних життєвих ситуацій. А також — як навчитися помічати стан власної нервової системи й заздалегідь планувати дії на випадок, якщо звична стратегія тимчасово перестане працювати.

14.08.2026

Чому навіть хороші стратегії можуть переставати працювати

«Невже потрібно знову шукати інший спосіб?» Я вже багато років користуюся Google ...