Емоційний флешбек

Author Вікторія Бельговська

Вікторія Бельговська

21.09.2025

Часом щось дрібне — тон голосу, погляд, фраза — викликає хвилю емоцій, ніби по вас вдарили.
Стає нестерпно соромно, страшно, самотньо. Хочеться втекти, сховатись або навпаки — напасти, захищаючись.
Але якщо зупинитись і подивитись довкола — все наче спокійно. Ніхто не кричить. Вас ніхто не принижує.

Це може бути емоційний флешбек.

Не про події, а про емоції.
Коли тіло і психіка раптово “падають” у давно знайомий стан: сором, безпорадність, провина, відчай.
Як у дитинстві, коли ви залишалися наодинці з надто сильними почуттями — без підтримки, розуміння, захисту.

— це коли ситуація в теперішньому активує глибоку пам’ять тіла і психіки.
Але пам’ять не про сюжет — а про стан.
І цей стан може повністю поглинути.

Ознаки емоційного флешбеку:
— Відчуття внутрішнього “відкату” у стан дитини: хочеться плакати, кричати, зникнути.
— Реакція здається надмірною, але всередині вона відчувається абсолютно реальною.
— У голові з’являються знайомі думки: “я нікчема”, “мене не люблять”, “зі мною щось не так”.
— Після — виснаження, сором, розгубленість: “чому мене так накрило?”
— І найголовніше — ніби зникає доступ до внутрішнього ресурсу. Стає темно й безпорадно.

Що може допомогти в моменті:
— Визнати: “Схоже, це емоційний флешбек. Я відчуваю більше, ніж ситуація насправді несе.”
Заземлення в теперішньому: назвати три речі, які бачите, три звуки, які чуєте, три відчуття в тілі.
Підтримати себе: уявити поруч людину, яка вас не злякається. Або звернутись до себе так, як би ви звернулись до дитини, що плаче.
Дихання, тепло, вода: повільно видихнути, зробити ковток теплої рідини, доторкнутись до себе.
Нагадати собі: “Це вже було. Зараз інший час. Я можу потурбуватись про себе.”

Емоційні флешбеки не свідчать про слабкість.
Вони — наслідок травматичного досвіду, у якому не було простору для емоцій і не було поруч когось, хто міг би витримати.
І кожен такий спалах — це шанс потроху дати собі те, чого бракувало тоді: підтримку, прийняття, м’якість.

Якщо вам знайомі різкі спалахи болю чи сорому, почитайте ще:

кПТСР

Як травма впливає на тіло та психіку (психосоматика)

Емоційна саморегуляція: коли опора — всередині

Наші останні статті

Стаття про мікротравми та меншинний стрес, з якими стикаються ЛГБТ+ люди: відкидання, сором, напруження та страх бути собою. Про наслідки для тіла й психіки та про те, що допомагає повернути внутрішню опору.

01.12.2025

Особливі травми ЛГБТ+ людей

Травма — це не завжди одна подія. Часто це меншинний стрес: сотні крапель, які падають щод...

Стаття про те, чому травма повторюється, як працюють тригери та цикли травматичних реакцій, і що допомагає повертатися в безпеку та виходити з цього замкнутого кола.

30.11.2025

Чому травма повторюється: цикли та тригери

Травма — це не просто подія з минулого, яку можна «закрити». Часто вона повтор...

Стаття про те, що таке чоловіча травма, звідки вона береться та як проявляється. Про емоційне навантаження, рольові очікування, гнів, втому й тілесні симптоми. І про шлях до відновлення без сорому та тиску.

29.11.2025

Що таке травма: досвід чоловіків

Про чоловічу травму говорять рідко. Частіше — мовчать. Травма у чоловіків зазвичай не прий...

Стаття про те, що таке травма, які бувають її види та чому наслідки для жінок часто пов’язані з тілом, межами й нервовою системою. Про способи м’якого відновлення та повернення до себе.

28.11.2025

Що таке травма: види та наслідки для жінок

Іноді травма — це не про катастрофу. Іноді — про роки, коли не можна було плакати, б...