Три способи, що дають не зруйнуватися об реальність

Author Вікторія Бельговська

Вікторія Бельговська

14.10.2025

Трапляється, що життя боляче вдаряє по живому. Те, на що ти спиралася, тріщить. Плани руйнуються, люди йдуть, реальність здається непередбачуваною.
Але зріла психіка має здатність не тікати від болю, а вбудовувати його у досвід — через захисти вищого рівня. Це ті психологічні захисти, які допомагають витримати правду, а не сховатися від неї. Серед них — гумор, сублімація й альтруїзм.

Гумор: побачити біль під іншим кутом

У складній ситуації гумор — це не втеча. Це спосіб побачити свій біль з іншої перспективи, трохи відступити, щоб не потонути в ньому.
Гумор у складних ситуаціях працює як клапан, що випускає пару.

Клієнтка розповідає про розрив стосунків і додає з усмішкою:
«Ну що ж, зате тепер у мене буде більше часу на серіали й терапію».

Цей сміх не заперечує втрату — він дозволяє дихати поруч з нею.
Гумор зрілий тоді, коли він не принижує ні себе, ні інших — коли він про прийняття, а не про уникання.

Сублімація: перетворити енергію в дію

Сублімація емоцій — це здатність направити емоційну енергію в щось конструктивне: творчість, рух, навчання, розвиток.

Після непростого розлучення чоловік почав бігати марафони:
«Коли біжу, гнів і біль проходять через тіло й залишаються на трасі».

Сублімація не заперечує почуттів. Вона дає їм форму й напрямок, трансформуючи біль у рух, а страждання — у відновлення.

Альтруїзм: повернути відчуття впливу

Коли стається втрата, ми часто відчуваємо безсилля.
У такі моменти альтруїзм у горюванні може стати способом повернути собі відчуття впливу — не на події, а на власне життя.

Жінка, яка пережила втрату, починає волонтерити:
«Я не можу змінити те, що сталося, але можу зробити так, щоб іншій людині стало трохи легше».

Альтруїзм лікує — доти, доки не переходить у самопожертву.
Тоді важливо зупинитись: допомога іншим має залишати місце і для тебе.

Що між ними спільного

Усі ці три механізми — про емоційну витривалість, стресостійкість і контакт з реальністю.
Ми не заперечуємо біль, не тікаємо від нього — ми вчимося жити поруч із ним.

Гумор дає віддих.
Сублімація — рух.
Альтруїзм — зв’язок.

І саме зв’язок із реальністю робить нас стійкими, коли життя знову кидає хвилю.

Психіка часто шукає способи залишитися цілою, коли біль перевищує можливості. Це основа для формування різних рівнів захистів:
Несвідомі психологічні захисти: бережуть і обмежують
Коли психіка “ховає” від нас найболючіше
Самодопомога при тривозі та паніці: перші кроки

Наші останні статті

Стаття про мікротравми та меншинний стрес, з якими стикаються ЛГБТ+ люди: відкидання, сором, напруження та страх бути собою. Про наслідки для тіла й психіки та про те, що допомагає повернути внутрішню опору.

01.12.2025

Особливі травми ЛГБТ+ людей

Травма — це не завжди одна подія. Часто це меншинний стрес: сотні крапель, які падають щод...

Стаття про те, чому травма повторюється, як працюють тригери та цикли травматичних реакцій, і що допомагає повертатися в безпеку та виходити з цього замкнутого кола.

30.11.2025

Чому травма повторюється: цикли та тригери

Травма — це не просто подія з минулого, яку можна «закрити». Часто вона повтор...

Стаття про те, що таке чоловіча травма, звідки вона береться та як проявляється. Про емоційне навантаження, рольові очікування, гнів, втому й тілесні симптоми. І про шлях до відновлення без сорому та тиску.

29.11.2025

Що таке травма: досвід чоловіків

Про чоловічу травму говорять рідко. Частіше — мовчать. Травма у чоловіків зазвичай не прий...

Стаття про те, що таке травма, які бувають її види та чому наслідки для жінок часто пов’язані з тілом, межами й нервовою системою. Про способи м’якого відновлення та повернення до себе.

28.11.2025

Що таке травма: види та наслідки для жінок

Іноді травма — це не про катастрофу. Іноді — про роки, коли не можна було плакати, б...