Несвідомі психологічні захисти: бережуть і обмежують

Вікторія Бельговська

03.09.2025

У кожного з нас є невидимі способи берегти себе від болю — але ми їх самі не помічаємо. Це і є несвідомі психологічні захисти. Вони діють автоматично, поза нашою волею. Це ніби невидимі окуляри, до яких ми звикли: інші можуть бачити, що завдяки ним ми «краще бачимо», а нам самим здається, що це просто наш власний погляд на світ.

Навіщо потрібні психологічні захисти

Психіка запускає ці механізми захисту, щоб допомогти нам витримати ситуації, які здаються надто болючими або небезпечними. Вони ніби «фільтрують» дійсність, роблять її менш гострою. Завдяки цьому ми можемо продовжувати жити, навіть коли довкола щось нестерпне.
Але є й інший бік: якщо захисти стають занадто сильними або постійними, ми поступово втрачаємо контакт із власними почуттями — і вже не розуміємо, що насправді відбувається всередині.

Як формуються несвідомі захисти

Їхні корені — у дитинстві. Коли дитина стикається з емоціями, які занадто великі для неї, психіка шукає спосіб вижити. Заперечення, витіснення, проєкція — усе це простіше, ніж зустрітися з реальністю обличчям до обличчя.

Наприклад:

• маленькій дитині страшно, коли батьки сваряться, але вона ще не здатна витримати цей страх — і психіка «ховає» його всередину;

• доросла людина стикається з втратою і несвідомо відмовляється прийняти її: «цього не може бути».

Такі психологічні захисти справді допомагають. Вони рятують дитячу психіку від перевантаження і дають можливість вирости. Проте з віком вони не завжди зникають. І тоді ми продовжуємо реагувати по-старому, навіть коли вже здатні витримати правду.

Як проявляються несвідомі захисти

У дорослому житті вони впізнаються в щоденних ситуаціях:

• Заперечення. «Цього не сталося», «зі мною все добре» — хоча очевидно, що відбувається криза.

• Витіснення. Події ніби забуваються або «випадають» із пам’яті, хоча залишають сильний слід у тілі та поведінці.

• Проєкція. Власні почуття приписуються іншим: «це не я злюсь — це вони на мене нападають».

Кожен із цих механізмів має сенс у моменті: він береже від емоційного болю, від відчуття безпорадності чи страху. Але водночас віддаляє від правди про себе і від реальності.

Чому важливо знати про психологічні захисти

Несвідомі захисти не можна просто «зняти», як окуляри. Вони стають помітними лише у стосунках з іншими людьми — у розмові, у довірі, у психотерапії.
Усвідомлення дає вибір: залишатися під захистом чи поступово виходити назустріч реальності.

Помічати свої «невидимі окуляри» непросто, але це важливий крок до зрілості й справжнього контакту з собою. Адже лише там, де ми чесні зі своїми почуттями, може народитися справжня свобода і близькість з іншими.

Захисти водночас рятують і обмежують нас. Розуміння цього дає простір для прийняття власної історії:
→ Психологічні захисти: як вони працюють
→ Несвідомі захисти: примітивний рівень
→ Коли провина – ознака зцілення