Про горювання після свіжої втрати

Author Вікторія Бельговська

Вікторія Бельговська

18.11.2025

Ніхто не готує нас до моменту, коли це трапляється.
Смерть, розрив, втрата здоров’я, дому, ідеї про майбутнє — будь-яка гостра втрата залишає після себе простір, у якому стає порожньо й тихо. А всередині — ніби щось розбилось.

На початку все змішане.
Ти ніби знаєш, що сталося — але не відчуваєш цього до кінця. Може бути шок, відчуження, оніміння — типові реакції на втрату, коли психіка намагається захистити від свіжого болю.
Може бути гнів, провина, розгубленість.
Може бути навпаки — повна порожнеча.
Це все — нормально. У цьому немає “неправильної” реакції. Так працює психологія втрати.

Горювання не лінійне.
У книжках пишуть про стадії горювання: заперечення, гнів, торг, депресія, прийняття.
Але в житті це більше схоже на хвилі.
Сьогодні ти тримаєшся. Завтра — падаєш. Потім знову тримаєшся. Потім — плачеш у маршрутці.
І це не регрес. Це — процес проживання утрати.

Що може допомогти?

Дати собі час.
Горювання не має дедлайну — ні при травмі втрати, ні при життєвих кризах. Навіть якщо світ біжить далі.

Не оцінювати себе.
Ви не зобов’язані бути “стійкими” чи “мудрими”. Ваші емоції під час горювання можуть бути будь-якими.

Писати. Говорити. Плакати.
Думки, почуття, тиша — все це шукає виходу. Це частина самодопомоги при горюванні.

Просити підтримки.
Навіть якщо це просто: “Будь поруч. Не говори нічого.”
Підтримка при втраті — не розкіш, а необхідність.

Дбати про тіло.
Їсти, спати, дихати. Навіть коли не хочеться. Це — спосіб повернути собі опору, відновити емоційну регуляцію.

Уникати самозвинувачень.
Якщо в голову лізе: “Я щось зробив(ла) не так” — це голос болю, а не правди. Так звучить провина після втрати.

Горювання — це не слабкість.
Це свідчення того, що зв’язок був. Що це щось важило. Що ви — жива людина.

І навіть якщо зараз темно, дуже повільно всередині проростає здатність жити далі.
Не “як раніше”. По-новому.
Але з пам’яттю про те, що було. І з турботою про те, що є.

Читайте також:

Наші останні статті

Стаття про мікротравми та меншинний стрес, з якими стикаються ЛГБТ+ люди: відкидання, сором, напруження та страх бути собою. Про наслідки для тіла й психіки та про те, що допомагає повернути внутрішню опору.

01.12.2025

Особливі травми ЛГБТ+ людей

Травма — це не завжди одна подія. Часто це меншинний стрес: сотні крапель, які падають щод...

Стаття про те, чому травма повторюється, як працюють тригери та цикли травматичних реакцій, і що допомагає повертатися в безпеку та виходити з цього замкнутого кола.

30.11.2025

Чому травма повторюється: цикли та тригери

Травма — це не просто подія з минулого, яку можна «закрити». Часто вона повтор...

Стаття про те, що таке чоловіча травма, звідки вона береться та як проявляється. Про емоційне навантаження, рольові очікування, гнів, втому й тілесні симптоми. І про шлях до відновлення без сорому та тиску.

29.11.2025

Що таке травма: досвід чоловіків

Про чоловічу травму говорять рідко. Частіше — мовчать. Травма у чоловіків зазвичай не прий...

Стаття про те, що таке травма, які бувають її види та чому наслідки для жінок часто пов’язані з тілом, межами й нервовою системою. Про способи м’якого відновлення та повернення до себе.

28.11.2025

Що таке травма: види та наслідки для жінок

Іноді травма — це не про катастрофу. Іноді — про роки, коли не можна було плакати, б...