Посттравматичний стресовий розлад і як його розпізнати

Author Чайка Катерина

Чайка Катерина

21.09.2025

ПТСР (посттравматичний стресовий розлад) виникає після подій, у яких була загроза життю, здоров’ю або цілісності — своїй чи чужій. Це може бути аварія, насильство, війна, важке захворювання, втрата, або будь-яка ситуація, де психіка пережила шок і не встигла відновитися.

Для дітей критерії інші: навіть те, що дорослим здається «незначним», може сприйматися дитячою психікою як загроза виживанню. Різка сварка, приниження, відкидання, сильний переляк — усе це може стати травматичною подією й запустити реакцію стресу.

Іноді здається, що все вже позаду, але симптоми ПТСР залишаються — і це дезорієнтує.

Ознаки посттравматичного стресового розладу:
— нав’язливі спогади, флешбеки, сни, ніби все знову відбувається;
уникання людей, місць чи тем, які нагадують про травму;
— підвищена тривожність, здригування, постійна напруга в тілі;
емоційне оніміння, складність відчувати радість, близькість, інтерес;
— проблеми зі сном, пам’яттю, концентрацією;
дратівливість, спалахи гніву, внутрішнє занепокоєння;
— відчуття, що «я більше не я», відсторонення від себе чи тіла.

Важливо: не обов’язково мають бути всі симптоми одразу. І не завжди вони з’являються відразу після події — ПТСР може проявитися через кілька місяців або навіть рік.

Що допомагає:
— розуміння, що це реакція нервової системи, а не «слабкість» чи «вигадане»;
безпечний простір, де можна поступово говорити й проживати досвід;
психотерапія, особливо з фахівцями, які працюють із травмою (КПТ, EMDR, тілесно-орієнтовані підходи);
підтримка близьких: бути поруч, не тиснути, не квапити.

Посттравматичний стресовий розлад — це не вирок.
Це пам’ять, яку можна переписати.
Не стерти, але зробити її частиною минулого — а не теперішнього.

Симптоми травми часто виглядають як “дивна поведінка”, але це лише спосіб психіки впоратися з надмірним болем. Усвідомлення — перший крок до відновлення.
Емоційний флешбекПрийняття: коли психіка дозріває до миру з реальністюЩо таке травматерапія і кому вона потрібна

Наші останні статті

Чому при СДУГ буває так складно просто взяти й почати, навіть якщо задача важлива і ви справді хочете її виконати? Прокрастинація при СДУГ може виглядати однаково, але за відкладанням дії можуть стояти різні процеси: труднощі із запуском і переключенням, нестача стимуляції, нечіткість задачі, складні емоції або звичка мобілізуватися лише з наближенням дедлайну.

У статті розповідаємо, що наука вже знає про зв'язок СДУГ і прокрастинації, а що поки залишається клінічним спостереженням і робочою гіпотезою. А також — як перейти від «я знову прокрастиную» до конкретного питання про те, що саме заважає почати дію в цій ситуації, і підібрати підтримку, яка відповідає реальній причині труднощів.

29.08.2026

Прокрастинація при СДУГ: чому я не можу просто взяти й почати?

Треба відповісти на важливий лист. Ви знаєте про нього, хочете відповісти й розумієте, що після ...

Що насправді стоїть за звичним «у мене погана пам’ять»? Забуті зустрічі, загублені ключі, втрата нитки розмови чи труднощі з усними інструкціями можуть бути пов’язані не лише з пам’яттю, а й з увагою, переключенням, сприйняттям часу та іншими виконавчими функціями.

У статті розбираємо, чим відрізняються робоча, довготривала та проспективна пам’ять, як можуть проявлятися труднощі з робочою пам’яттю при СДУГ і чому різні причини «забування» потребують різних способів підтримки. А також — як перейти від загального «я все забуваю» до конкретного спостереження, з яким уже можна працювати.

20.08.2026

У мене погана пам’ять чи щось інше?

«Я зайшла на кухню і забула, навіщо». «Мені сказали три речі, які потрібно ...

Чому навіть найкращі стратегії іноді перестають працювати? Часто справа не в тому, що календар, планер чи інша система підтримки стали гіршими, а в тому, що змінилися умови, у яких працює наша нервова система. Стрес, недосипання, перевтома чи сенсорне перевантаження можуть суттєво впливати на увагу, пам'ять і виконавчі функції.

У статті розповідаємо, чому ефективність будь-якої стратегії залежить від умов, як люди із СДУГ допомагають краще зрозуміти цей принцип і чому хороша система підтримки — це не безпомилкова система, а здатність адаптуватися до різних життєвих ситуацій. А також — як навчитися помічати стан власної нервової системи й заздалегідь планувати дії на випадок, якщо звична стратегія тимчасово перестане працювати.

14.08.2026

Чому навіть хороші стратегії можуть переставати працювати

«Невже потрібно знову шукати інший спосіб?» Я вже багато років користуюся Google ...

Чому люди із СДУГ так часто звинувачують себе навіть тоді, коли щиро намагаються впоратися із завданнями? Самозвинувачення при СДУГ нерідко є не наслідком низької самооцінки, а спробою психіки пояснити власні труднощі й повернути відчуття контролю.

У статті розповідаємо, чому ця стратегія здається логічною, але працює лише короткостроково, як особливості роботи виконавчих функцій при СДУГ впливають на формування самозвинувачення та чому психоедукація допомагає замінити постійну самокритику точнішим розумінням власної нервової системи. А також — як зміна способу пояснення своїх труднощів відкриває шлях до стратегій, які справді працюють.

07.08.2026

Чому люди із СДУГ так часто звинувачують себе

«Я ж знала, що потрібно зробити. Чому я знову цього не зробила?» Багато дорослих ...