Нудьга, напруга чи флешбек: як відрізнити ці стани

Іноді всередині стає просто “погано”.
Важко зосередитися, з’являється сильне бажання відкласти все на потім, сховатися чи втекти — але незрозуміло, що саме відбувається.

Часто ми називаємо це одним словом: тривога.
Але за цим відчуттям можуть стояти різні стани, які схожі зовні, проте працюють по-різному.

Найчастіше плутаються три: нудьга, напруга і флешбек.
І ця плутанина — не помилка людини, а наслідок того, що тіло не користується словами.

Нудьга: коли активації замало

Нудьга виникає тоді, коли нервова система не дотягує до робочого коридору активації.

Зовні це може виглядати як:

• прокрастинація;

• “не можу почати”;

• розсіювання уваги;

• відчуття, що все не те і не чіпляє.

В тілі часто є млявість, важкість, розпливчастість.
У голові — порожнеча або монотонне блукання думок.

Нудьга не про небезпеку.
Це сигнал про нестачу стимуляції, сенсу або залученості, а не про загрозу.

Напруга: коли навантаження зростає

Напруга — це стан підвищеної мобілізації.
Вона з’являється у відповідь на дедлайни, відповідальність, складні завдання.

У напрузі тіло збирається:

• з’являється стиснення;

• прискорюється ритм;

• увага тримається за рахунок зусилля.

У думках часто звучить: треба, я маю, не можна зупинятися.

Важливо, що напруга може бути функціональною.
Вона все ще залишається в межах робочого коридору або поруч із ним, і після неї зазвичай можливе відновлення — якщо з’являється простір для паузи.

Флешбек: коли тіло не в теперішньому моменті

Флешбек — це не просто неприємний спогад.
Це стан, коли тіло не відчуває теперішнього моменту і поринає в той стан, який уже був колись.

У цей момент нервова система реагує так, ніби небезпека відбувається зараз — навіть якщо зовні все виглядає безпечним.

Два типи флешбеків

Флешбеки можуть виглядати по-різному — і це важливо знати.

Перший тип — той, який зазвичай показують у фільмах.
Це повернення в конкретний спогад: образи, сцени, звуки, тілесні відчуття, ніби подія знову відбувається. Людина може досить чітко розуміти, з чим це пов’язано.

Другий тип — емоційний флешбек.
У ньому немає спогаду як такого. Немає картинок і сцени, яку можна назвати.

Є лише:

• сильні тілесні відчуття;

• раптові емоції;

• відчуття небезпеки, сорому, безпорадності або паніки, яке не пов’язане з реальністю тут і тепер.

Людина може не розуміти, що саме “згадалося”, бо нічого не згадується. Але тіло вже живе в стані, який колись був.

Саме емоційні флешбеки найчастіше плутають із тривогою, перевантаженням або “просто сильним стресом”.

Чому ці стани так легко сплутати

У всіх трьох випадках може бути важко зосередитися.
Може хотітися уникати, зупинятися, відкладати, зникати.

Ззовні це часто виглядає однаково.
А всередині з’являється знайоме відчуття: зі мною щось не так.

Проблема не в людині.
Проблема в тому, що різні стани ми намагаємося пояснити одним словом.

Орієнтири для впізнавання

Це не тест і не діагностика.
Це спосіб помітити, який механізм зараз активний.

Чи є в тілі відчуття небезпеки або загрози без очевидної причини в теперішній ситуації?
При напрузі зазвичай є зрозуміле “чому”.
При флешбеку тіло реагує, ніби загроза реальна, навіть якщо розум не знаходить причини.
В стані нудьги загроза не відчувається.

Чи щось сталося або промайнула неприємна думка прямо перед тим, як почалося напруження?
При звичайній напрузі часто є логічний ланцюжок.
При флешбеку тригер може бути дуже дрібним або неусвідомленим.

Чи зменшується інтенсивність стану від паузи, руху чи логічного аналізу?
Напруга чи нудьга зазвичай хоча б трохи зменшується.
Флешбек часто не реагує на ці способи.

Чи реакція тіла виглядає автоматичною — без вибору і без рішення?
При напрузі є відчуття зусилля.
При флешбеку більше відчувається рефлекс, ніж дія.

Чи настає полегшення, коли зовнішні умови стають безпечнішими?
При напрузі — зазвичай так.
Нудьга в небезпеці зазвичай не відчувається взагалі.
При флешбеку стан може тривати, навіть коли нічого не відбувається.

При емоційному флешбеку людині не обов’язково усвідомлювати це одразу. Часто різниця стає помітною лише з часом — коли звичні способи саморегуляції не спрацьовують.

Для полегшення флешбеку зазвичай підходять ті самі вправи, які рекомендують при тривозі: заземлення, дихання, переключення уваги.
Напруга частіше потребує паузи і зміни діяльності.
Нудьга, навпаки, сигналізує про потребу в підсиленні стимуляції.

Коли варто шукати підтримку

Якщо флешбеки з’являються часто, повторюються або починають заважати повсякденному життю, це може бути сигналом, що нервовій системі потрібна зовнішня підтримка.

У такому випадку робота з травматерапевтом може допомогти поступово відновити відчуття безпеки і зменшити їхню інтенсивність.

Навіщо взагалі це розрізняти

Бо нудьга, напруга і флешбек — це різні процеси,
і вони потребують різного ставлення, а не одного “візьми себе в руки”.

Коли стани плутаються, з’являється самозвинувачення.
Коли вони розрізняються — з’являється орієнтація.

Іноді полегшення починається не з дії, а з точного розуміння:
я зараз тут — і зі мною відбувається саме це.

Якщо вам прямо зараз потрібна стабілізація, спробуйте практику зі статті "Опори замість броні". 

А наступна стаття циклу про нейровідмінність - "Що таке контроль імпульсів і чому ми не можемо зупинитися вчасно".