Депресія

Чайка Катерина

29.08.2025

Депресія — це не просто сум або “щось навалилося”. Це ніби всередині тухне вогонь.
Не в сенсі “в мене поганий день”, а в сенсі — ти прокидаєшся зранку і не можеш пригадати, навіщо взагалі вставатимеш. Або не підводишся зовсім.

Це не лінощі. Не слабкість. Не “треба зібратися”.
Це пригнічений стан, коли ти ніби десь під льодом.
Дивишся на світ — і він не те щоб поганий, просто не твій.
Все ніби через скло, без звуків. Люди поряд, усе повинно радувати — але не чіпляє.
Просто… ніяк.

Ти можеш працювати, спілкуватися, навіть посміхатися.
Ніхто не помітить, як тобі насправді.
А всередині — діра. Чорна, нескінченна. І від цієї дири стає соромно.
Бо ж — ти жива, здорова, а відчуття — ніби тебе немає взагалі.
Ніби ти стала привидом, що вчиться бути “нормальною”, бо інакше не можна.

Найпідліше, коли мозок починає брехати.
Каже, що ти нікому не потрібна. Що ти заважаєш. Що краще б ти зникла.
І ти ніби розумієш, що це не правда, а все одно віриш.
Бо біль — такий тягучий, такий повільний — випалює тебе зсередини.
Потрошку. Без крику. І ти навіть не помічаєш, як.

І ще одне — це самотність.
Навіть коли поруч хтось є. Навіть якщо люблять.
Ти все одно одна, бо нестерпно бути в цьому тілі, з цим мозком, з цим поглядом на життя.
Ти ніби застрягла, і ніхто не може дістати тебе.

А ще оці поради — “вийди в люди”, “займися спортом”, “знайди хобі” — звучать як знущання.
Бо якби ти могла — ти б уже зробила.
Але ти не можеш. Не тому, що не хочеш.
А тому, що тіло важке, думки в’язкі, усе всередині — темрява.

Але все одно — ти жива.
Ти не здалася.
Навіть якщо просто дихаєш — ти вже щось робиш.
Навіть якщо просто читаєш це і киваєш у порожнечу — ти вже на зв’язку.
І це, може, ще не світло в кінці тунелю, але точно не кінець.

Ти є.
Ти важлива.
Навіть якщо зараз не відчуваєш сенсу жодного з цих слів.

Депресія часто приходить після тривалого виснаження — коли психіка більше не витримує навантаження. Вона не про слабкість, а про потребу у відновленні.
→ Соматизована депресія • Коли провина – ознака зцілення • Порожнеча після змін — не поразка