Залежні стосунки: чому ми тримаємося за біль

Author Чайка Катерина

Чайка Катерина

02.09.2025


Буває, людина усвідомлює: стосунки приносять лише біль, тривогу, знецінення. Але піти все одно неможливо. Це замкнуте коло — хочеться звільнитися, але страх самотності чи думка, що без цієї людини життя не буде, тримають міцно. Це називають залежними (співзалежними) стосунками.

 

Чому ми тримаємося за біль?


Часто корінь — у травматичному досвіді. Якщо в минулому близькі завдавали болю, ігнорували, карали за емоції, мозок може плутати біль і прив’язаність (травма прив’язаності). Особливо коли у стосунках час від часу з’являються миті тепла — вони створюють ілюзію, що все ще може бути добре.

Важливий фактор — низька самооцінка: «Я не заслуговую кращого», «Я не впораюся без нього/неї». Такі думки утримують у токсичному колі, навіть якщо воно руйнує.

Залежність часто посилює страх невідомого. Знайомий біль іноді здається легшим за невизначеність майбутнього.

Є й зовнішні причини: спільний побут, діти, роки разом. Думки на кшталт «ми вже 10 років разом», «а як же діти?» можуть посилювати провину й утримувати в шкідливих стосунках, навіть коли вони давно приносять лише біль.

 

Що допомагає вийти з цього кола?


Усвідомити проблему — перший крок. Дозволити собі чесно сказати: стосунки шкодять.

Зрозуміти свої потреби: любов, повага, безпека — це природно й заслуговує на бережне ставлення. Тут важливо навчатися ставити психологічні межі.

Поступово повертати опору на себе: відновлювати самоцінність, працювати з емоціями, шукати підтримку друзів і фахівців.

Психотерапія (зокрема робота зі співзалежністю та травмою прив’язаності) допомагає розібратися, чому тримають стосунки, і як м’яко, без тиску на себе, вийти з них або вибудувати здорові межі всередині пари.

Важливо пам’ятати: залежність — це не слабкість. Це реакція психіки на біль, страх і травму. З цього стану можна вийти — крок за кроком повертаючи собі повагу й будуючи здорові, безпечні стосунки.

Якщо вам важко відпустити людей, які завдають болю, почитайте також:

Як розпізнати токсичні стосунки та вийти з них

Про потреби, які ніхто не задовольнив

Наші останні статті

Стаття про мікротравми та меншинний стрес, з якими стикаються ЛГБТ+ люди: відкидання, сором, напруження та страх бути собою. Про наслідки для тіла й психіки та про те, що допомагає повернути внутрішню опору.

01.12.2025

Особливі травми ЛГБТ+ людей

Травма — це не завжди одна подія. Часто це меншинний стрес: сотні крапель, які падають щод...

Стаття про те, чому травма повторюється, як працюють тригери та цикли травматичних реакцій, і що допомагає повертатися в безпеку та виходити з цього замкнутого кола.

30.11.2025

Чому травма повторюється: цикли та тригери

Травма — це не просто подія з минулого, яку можна «закрити». Часто вона повтор...

Стаття про те, що таке чоловіча травма, звідки вона береться та як проявляється. Про емоційне навантаження, рольові очікування, гнів, втому й тілесні симптоми. І про шлях до відновлення без сорому та тиску.

29.11.2025

Що таке травма: досвід чоловіків

Про чоловічу травму говорять рідко. Частіше — мовчать. Травма у чоловіків зазвичай не прий...

Стаття про те, що таке травма, які бувають її види та чому наслідки для жінок часто пов’язані з тілом, межами й нервовою системою. Про способи м’якого відновлення та повернення до себе.

28.11.2025

Що таке травма: види та наслідки для жінок

Іноді травма — це не про катастрофу. Іноді — про роки, коли не можна було плакати, б...