Травма

Чайка Катерина

27.11.2025

— це не просто подія, яку ти пережила. Це те, що залишається з тобою, навіть якщо ти вже давно не в тому місці і не з тими людьми. Психологічна травма — це досвід, з яким внутрішній світ не встиг адаптуватися, і цей біль ніби заморожений всередині. Він не відпускає, навіть коли здається, що життя рухається вперед.

Іноді ти можеш навіть не усвідомлювати, що несеш у собі емоційну травму, поки щось не торкнеться старого болю. Одне слово, погляд чи жест можуть активувати реакцію на травму — і тоді накриває так, ніби все відбувається знову.

Це може відчуватися як відсторонення від реальності. Зовні все нормально, але всередині — порожнеча. Ніби люди поряд, а ти все одно самотня. Жодні події не радують, багато чого не викликає емоцій, бо система захисту тримає тебе у стані емоційного «замороження».

Навіть звичайні ситуації можуть сколихнути старий біль. Це можуть бути флешбеки — моменти, коли тіло й емоції реагують так, ніби травматичний досвід усе ще триває.

може змусити тебе замкнутися, бо лячно, що знову буде боляче. З’являється уникання: певних місць, людей, тем, навіть власних почуттів. І не завжди зрозуміло, від чого саме ти захищаєшся — просто дивне внутрішнє напруження, яке важко пояснити.

Але важливо пам’ятати: травма не робить тебе слабкою. Це не те, що можна «викинути з голови». Це досвід, який залишив свій відбиток. Йому потрібен час, увага і бережність.
Ти не зобов’язана бути ідеальною. І це нормально — відчувати, проживати, плакати, повільно відновлюватися. Це теж шлях до себе.

Читайте також:

• Що таке дисоціація

• Це вже минуло: про флешбеки

• Як травма впливає на тіло та психіку (психосоматика)