Суїцидальні думки

Author Чайка Катерина

Чайка Катерина

02.10.2025

Про суїцидальні думки — як є.

Іноді стає так погано, що з'являється ця думка. Не як крик. Не як демонстрація. А просто — "а може, все". Спокійна, тиха, холодна. Або навпаки — гостра, рвуча, наче зсередини хтось кричить.

І страшно не від самої думки, а від того, як просто вона прийшла. І як ніби — залишилась.

Це не означає, що ти слабкий. Або зламаний. Це означає, що ти втомився. Що тобі боляче. Що ти не бачиш виходу. І це дуже по-людськи. Думки про смерть — не завжди про смерть. Часто — це спосіб сказати "мені так погано, що я не можу більше".

Ти не хочеш помирати. Ти хочеш, щоб перестало боліти. Щоб зникло тягар. Щоб хтось нарешті почув. Щоб можна було не бути сильним. Щоб хоч на секунду — відпустило. І якби ти знайшов цю точку опори, ти б вибрав жити. Але коли всередині темно — її важко знайти.

Іноді суїцидальні думки — це як втеча. Іноді — як спроба повернути контроль. Іноді — як помста. Іноді — просто тому, що нічого не допомагає, і вже все одно.

Важливо знати ось що. Ці думки не назавжди. Вони приходять — і йдуть. Правда. Навіть якщо здається, що це не про тебе.

Якщо прямо зараз ти в цьому місці — не залишайся один. Напиши комусь. Подзвони. Зайди в чат підтримки. Дихай. Знайди своє тіло. Відчуй, що ти є. Стисни долоні. Послухай музику. Скажи собі: “ще годину”. “Ще день”. “Я потім подумаю”. Просто відклади рішення. Не тому, що ти зобов'язаний жити. А тому, що ти заслуговуєш на перепочинок.

Ти не один. Дуже, дуже багато людей проходили через це. Я — знаю. Не тому, що книжки читаю, а тому що живі люди приходять з цим. І залишаються. І виходять. Не відразу. Не швидко. Іноді — зі шрамами. Але живі. А потім кажуть: “Слава богу, що я залишився”.

Якщо тобі потрібна допомога — проси. Не соромно. Не дурно. Це дорослий, сильний, нормальний крок. Іноді це крок в темряві, на дотик — але все одно крок.

Ти потрібен. Таким, як є. Навіть якщо всередині все тріщить. Навіть якщо втомився. Навіть якщо здається, що всім було б легше без тебе. Це брехня. Думки в кризі брешуть. А ти — живий. І у тебе ще буде багато днів, коли ти відчуєш: добре, що я залишився. Правда.

Якщо зараз вам важко, будь ласка, почитайте також:

Самодопомога при самопошкодженнях і суїцидальних думках

Емоційна саморегуляція: коли опора — всередині

Наші останні статті

Стаття про мікротравми та меншинний стрес, з якими стикаються ЛГБТ+ люди: відкидання, сором, напруження та страх бути собою. Про наслідки для тіла й психіки та про те, що допомагає повернути внутрішню опору.

01.12.2025

Особливі травми ЛГБТ+ людей

Травма — це не завжди одна подія. Часто це меншинний стрес: сотні крапель, які падають щод...

Стаття про те, чому травма повторюється, як працюють тригери та цикли травматичних реакцій, і що допомагає повертатися в безпеку та виходити з цього замкнутого кола.

30.11.2025

Чому травма повторюється: цикли та тригери

Травма — це не просто подія з минулого, яку можна «закрити». Часто вона повтор...

Стаття про те, що таке чоловіча травма, звідки вона береться та як проявляється. Про емоційне навантаження, рольові очікування, гнів, втому й тілесні симптоми. І про шлях до відновлення без сорому та тиску.

29.11.2025

Що таке травма: досвід чоловіків

Про чоловічу травму говорять рідко. Частіше — мовчать. Травма у чоловіків зазвичай не прий...

Стаття про те, що таке травма, які бувають її види та чому наслідки для жінок часто пов’язані з тілом, межами й нервовою системою. Про способи м’якого відновлення та повернення до себе.

28.11.2025

Що таке травма: види та наслідки для жінок

Іноді травма — це не про катастрофу. Іноді — про роки, коли не можна було плакати, б...