Післяпологова депресія

Чайка Катерина

19.09.2025

Ти народила. Усі кажуть: «Це ж щастя!» — а ти ніби зникла. Ти дивишся на дитину і не відчуваєш любові; дивишся в дзеркало — і не впізнаєш себе. Тіло болить, гормони наче обвалилися, душа мовчить, сльози течуть нізвідки. Страшно. Соромно. І дуже багато самотність.

Ні, ти не погана мати. У тебе — післяпологова депресія. Це не про те, що ти когось не любиш; це про виснаження організму, відсутність сну й відпочинку, про те, що все навалилось одразу. У світі, який чекає: «Усміхайся! Дякуй! Радій!», реальні симптоми післяпологової депресії — порожнеча, тривога, сльози, відчай — часто лишаються непоміченими.

Іноді ти хочеш зникнути. Іноді — кричати. Іноді — просто щоб тебе не чіпали. Ти думаєш: «Так не можна». Але можна — точніше, вже так є. Це нормальна реакція живого тіла і психіки на перевантаження. Проблема не в тобі — проблема в тому, що тебе залишили одну: з малюком, із болючим тілом, із психікою, з нескінченними справами. «Мама завжди повинна» — кажуть тобі. А хто подбає про підтримку мами?

Депресія після пологів лікується. Є шляхи лікування депресії: психотерапія, інколи медикаменти, і завжди — людська підтримка мами поруч. Навіть тепле «я поряд», допомога по дому, кілька годин тиші — вже лікують. Це не твоя вина; це стан, через який проходять тисячі жінок — просто частіше в тиші, соромлячись і мовчки. Потрібно говорити, питати, кликати на допомогу.

Ти не зникла — ти дуже втомилася. І це виправимо. З любов’ю до себе бодай на краплю, з опорою на людей, із часом і турботою приходить відновлення. Поступово повертається сон, сміх, інтерес до життя. Повертаєшся й ти.

Після народження дитини світ змінюється, і психіка переживає навантаження. Це не про “слабкість”, а про потребу в підтримці й відновленні ресурсу.
→ Депресія • Коли горювати не по силах • Як звучить добрий внутрішній голос