Про складний ритм: СДУГ і аутичний спектр

Вікторія Бельговська

25.01.2026

Багато нейровідмінних людей довго не можуть зрозуміти, що саме з ними відбувається.

Ніби є риси СДУГ — труднощі з увагою, коливання енергії, потреба в інтересі.
І водночас — риси аутичного спектру: чутливість, потреба у визначеності, складність із перевантаженням.

З боку це часто виглядає суперечливо.
А зсередини — як постійне відчуття, що ти ніби не потрапляєш у “нормальний режим життя”.

Ти або:

• швидко втомлюєшся і «випадаєш»,

• або захоплюєшся, але ненадовго,

• або хочеш чогось яскравого — і одразу ж від нього стає занадто.

Два різні способи не потрапляти в ритм

Коли говорять про СДУГ, часто мають на увазі імпульсивність:
потребу в яскравості, новизні, русі, стимуляції.

Але є й інший досвід — дефіцит уваги:
коли сил на захоплення ніби не вистачає, а помірні стимули не дають ані радості, ані включеності.

У першому випадку система легко виходить з робочого коридору активації в бік надлишку — того стану, в якому нервова система може утримувати увагу, відчувати інтерес і залишатися в контакті з тілом і середовищем.

Стимули швидко підвищують рівень включеності, але так само швидко перестають давати опору для уваги й дії.

У другому випадку система довго не потрапляє в робочий коридор активації. Інтерес може з’являтися, але не утримується достатньо довго, щоб зібратися в дію або відчуття включеності.

Ззовні це може виглядати як пасивність або відстороненість.
А зсередини — як стан, у якому ніби немає за що вхопитися,
навіть коли є тиша, структура і час.

Коли ці сценарії поєднуються

У реальному житті ці два сценарії не завжди існують окремо.

Є люди, у яких прояви СДУГ змінюються залежно від стану нервової системи.
В один період це виглядає як швидкий вихід за межі коридору активації. В інший — як складність потрапити в нього взагалі.

Це не різні “типи характеру”. Це один і той самий механізм регуляції, який по-різному проявляється в ресурсі й у виснаженні.

Де тут аутичний спектр

Аутична регуляція часто пов’язана зі спокоєм, передбачуваністю і контролем середовища.

Коли людина залишається наодинці з собою в комфортному просторі, цього зазвичай достатньо, щоб нервова система заспокоїлася і могла працювати в звичному ритмі.

Саме цей зовнішній комфорт часто і створює робочий коридор активації.

У поєднанні з імпульсивним типом СДУГ він може швидко наповнюватися інтересом.
Наприклад, людина приходить у гарне місце,
відчуває захват,
робить кілька фотографій —
і досить швидко вичерпує цей стан.

У поєднанні з дефіцитом уваги ситуація інша.
Спокій і контроль зберігаються, але внутрішньої активації виявляється замало, щоб увійти в стан включеності.

Людина може довго бути в тиші, не відчуваючи напруги чи надлишку, але й не потрапляючи в робочий коридор.
Ніщо не заважає — і водночас ніщо не запускає.

Чому це важливо впізнати

Поки цей досвід не має слів, він часто переживається як внутрішня суперечність або особиста неспроможність.

«Я лінива».
«Я неорганізована».
«Мені просто нічого не підходить».

Але йдеться не про риси характеру.
А про складність утримувати робочий коридор активації в системі, яка одночасно потребує і стимуляції, і захисту від неї.

Впізнавання цього — не вирішення проблеми.
Але це момент, з якого можна перестати воювати з собою і почати уважніше спостерігати, що саме з тобою відбувається.

Якщо вам відгукнулася ця тема, пропонуємо також прочитати:

• Про внутрішній конфлікт: аутизм і СДУГ в одній нервовій системі
• Цікавість при нейровідмінності: двигун і паливо