Навіщо тілу тиша — і як її повернути

Вікторія Бельговська

04.10.2025

Тиша — це не просто відсутність звуку, а цілий режим відновлення для вашого тіла. У сучасному шумному світі ми часто не відчуваємо, що нам потрібна пауза — але вона справді допомагає.

Що відбувається без тиші?
Постійний шум запускає симпатичну нервову систему, підвищує рівень кортизолу й робить тіло надто тривожним. Через це знижується концентрація, погіршується сон, стає важче “відпочити” по-справжньому.

Але тиша не викликає байдужість — вона відновлює.
Систематичний огляд досліджень показав, що “внутрішня” тиша (ті самі моменти мовчання) сприяє активації блукаючого нерва, знижує активність симпатичної нервової системи — тобто дає тілу можливість бути в безпеці й відновитись .

Тиша і нервова система: як мовчання працює в нас

Нещодавній систематичний огляд (Progress in Brain Research, 2023) дослідив 37 досліджень, що оцінювали вплив тиші на автономну нервову систему. Вчені виявили, що внутрішня тиша (свідоме перебування в тиші) активує вагус — нерв, що відповідає за відпочинок, відновлення й емоційну безпеку.

Учасники після практик тиші демонстрували зниження симпатичного тонусу (стимулятори «бий або біжи») та підвищення парасимпатичного стану, що сприяє глибокому розслабленню.

Як м’яко повернути тишу в життя?

1. Назвіть це перепочинком, а не жорстким детоксом. Це не повинно бути про порадувати когось, лише про турботу про себе.
    
2. Почніть із 5–10 хвилин тиші щодня. Без музики, без телефону. Просто — бути.
    
3. Заземліться тілом. Вдих. Видих. Відчуйте підлогу під ногами. Маленька практика повернення додому — до себе.
    
4. Вимкніть сповіщення. Навіть «приємні» повідомлення — це сигнал, який порушує тишу.
    
5. Зробіть тихий ритуал. Наприклад: чай у дозвільній тиші, свіча, ковдра. Повільно, без поспіху.

Тиша — це не про “нема чим зайнятись”.
Це про допустити собі спокій, щоб тіло й нервова система могли зупинитись. Це не про ефективність сьогодні. А про здоров’я завтра.

І якщо вам здається, що “нічого не відбувається” — це нормально. Бо навіть коли ви просто існуєте в тиші — тіло відновлюється. І за це йому варто подякувати.

Про те, як зупинити перевантаження уваги, читайте у статті «Гіперфокус: коли залишається тільки важливе»
або у «Я нічого не встигаю, але не можу відкласти телефон».