Коли контроль — не про порядок, а про виживання: як формується ОКР

Анна Зоц

30.10.2025

Для людей з обсесивно-компульсивним розладом (ОКР) контроль — це не про чистоту чи порядок. Це спосіб вижити.
Здається, що якщо все передбачити, перевірити й зробити «правильно», то нічого поганого не станеться.
Контроль стає спробою приборкати хаос і тривогу, які колись були нестерпними.

Звідки береться страх втратити контроль

У дитинстві багато людей з ОКР жили в умовах непередбачуваності чи емоційної небезпеки:
батьки могли бути холодними, надмірно суворими або схильними до критики.
Дитина вчилася — помилка небезпечна. Так поступово формується внутрішнє переконання:

«Я повинен усе контролювати. Якщо втрачусь увагу — буде біда».

З роками це переконання перетворюється на внутрішній сценарій виживання.
Мозок запам’ятовує, що тривогу можна “погасити” дією — миттям рук, перевіркою, повторенням слів чи певним ритуалом.
І щоразу, коли тривога зростає, він вимагає: «зроби щось, щоб стало легше».
Так формується пастка компульсій — коли контроль не заспокоює, а виснажує.

Чому логіка не допомагає

Навіть коли людина розуміє, що ці дії надмірні, зупинитися складно.
Причина не у «слабкому характері», а в нейробіологічних процесах.
Області мозку, що відповідають за оцінку ризику, у людей з ОКР працюють ніби на підвищеній швидкості.
Вони реагують навіть тоді, коли реальної загрози немає.
Тому страх втратити контроль стає постійним фоном життя.

Лікування ОКР: навчитися довіряти реальності

Психотерапія при ОКР — це не про те, щоб змусити людину перестати мити руки чи перевіряти двері.
Це процес навчання довіряти реальності, а не внутрішньому «а раптом».
Поступово клієнт вчиться залишатися поруч із тривогою, не втікаючи в ритуал.
І спочатку це справді страшно — але потім настає полегшення, бо тривога завжди має пік і спадає.

Метафора ОКР: надчутлива сигналізація

Обсесивно-компульсивний розлад можна уявити як надчутливу сигналізацію, яка спрацьовує від найменшого подиху вітру.
Психотерапія — це не «вимкнення» сигналізації, а її налаштування на реальні загрози.
Щоб людина знову змогла відчути, що життя — безпечне місце, а не поле мін.

За потребою все тримати під контролем часто стоїть давній страх. Зменшуючи тиск на себе, ми вчимося жити в реальності, а не у правилах.
→ ОКР • Гіперконтроль — це не про владу • Як звучить добрий внутрішній голос