Чому ми вигоряємо на улюбленій роботі

Вікторія Бельговська

08.10.2025

Вам подобається ваша робота. Ви обрали її серцем: цікаво, корисно, натхненно. Але чомусь раптом те, що раніше запалювало, тепер лише дратує або виснажує. І ви починаєте питати себе: як так? Адже я люблю це! І все ж — емоційне вигорання може наздогнати навіть там, де є любов і сенс.

На жаль, вигоріти можна навіть на роботі мрії. Часто це трапляється, коли ми починаємо не просто працювати, а жити заради ідеалу. «Ще трохи, і буде ідеально», — ця думка тримає в напрузі день за днем. Ми беремо більше завдань, ніж реально можемо потягнути. Забуваємо відпочивати, бо «зараз не час». Кожна помилка сприймається як катастрофа, а успіх — як щось, що “так і мало бути”. Так формується професійне вигорання, підживлене перфекціонізмом.

Ідеалізація роботи непомітно змінює баланс. Вона витісняє відновлення: прогулянки стають рідкісними, сон скорочується, а вихідні перетворюються на ще один робочий день, тільки вдома.

Тіло намагається подавати сигнали: ви прокидаєтеся втомленими, зникає апетит або, навпаки, хочеться постійно щось жувати. Голова забита списками справ, а навіть дрібниці дратують. Це не лінь і не слабкість — це виснаження нервової системи, що виникає під дією хронічного стресу.

Що допомагає?

• Регулярні паузи навіть у напружений день — 5–10 хвилин без екранів і розмов, щоб мозок встиг переключитися. Це профілактика подальшого вигоряння.

• Свідомі межі робочого часу. Якщо ви завжди “на зв’язку”, у вас немає по-справжньому вільного простору.

• Внутрішній дозвіл на недосконалість. Те, що зроблено, уже цінне, навіть якщо воно не ідеальне.

• Джерела радості поза роботою — хобі, спілкування, нові враження, які нагадують, що життя більше за одну сферу.

• Відновлення тіла: сон, рух, харчування. Без них жодні психологічні техніки не працюють.

Вигоряння — це сигнал: ви віддаєте більше, ніж отримуєте. І щоб знову відчути смак своєї роботи, треба повернути баланс — між тим, що ви даєте іншим, і тим, що даєте собі.

Але якщо відчуття виснаження не минає навіть після відпочинку й простих змін у режимі, важливо вчасно звернутися за допомогою до психолога. Запущене вигорання може перетворитися на глибоке виснаження, коли нервова система починає пов’язувати роботу зі стресом і просто “відмовляється” працювати. І тоді доводиться змінювати професію, брати довгу паузу, шукати новий шлях.

Чи воно дійсно того варте?

Якщо вам знайоме виснаження навіть від справ, які колись надихали, зверніть увагу на:

Емоційне вигорання у жінок: як зрозуміти і що з цим робити

• Ритуали та звички, які допомагають зберігати внутрішній баланс

• Спокій — новий тип присутності