Чому ми прокрастинуємо і як із цим впоратися

Author Вікторія Бельговська

Вікторія Бельговська

17.10.2025

Ви сідаєте за робочий стіл, відкриваєте ноутбук — і раптом згадуєте, що давно не поливали квіти. Або вирішуєте заварити чай. А потім ще один. І ось уже вечір, а завдання, яке ви відкладали зранку, так і лишилося неторканим. Знайома картина? Це і є прокрастинація.

Прокрастинація не про «лінощі». Це спосіб, яким мозок намагається захистити нас від неприємних емоцій: страху, тривоги, сумнівів у власних силах. Коли ми думаємо: «Я не впораюся» або «Це буде занадто складно», мозок запускає механізм уникання. І замість того, щоб сідати за завдання, ми шукаємо легші й приємніші дії — ті, що швидко дають відчуття контролю та задоволення.

З точки зору фізіології, це пов’язано з роботою лімбічної системи (емоційного центру мозку) та префронтальної кори (відповідає за планування і контроль). Коли тривога або страх виявляються сильнішими, «емоційний мозок» бере верх — і рішення приймаються не на користь важливих, а на користь приємних справ.

Часто за прокрастинацією ховається перфекціонізм: думка, що «я повинен зробити ідеально, інакше краще не починати». У результаті завдання стає занадто загрозливим — і ми знову відкладаємо його «на потім».

Що ж може допомогти?

  • Розбивайте завдання на маленькі кроки. Почати завжди легше з мінімального кроку: відкрити документ, написати одне речення, зробити короткий план.
     
  • Встановлюйте реалістичні межі. Не обов’язково робити ідеально. Достатньо зробити «достатньо добре».
     
  • Створюйте ритуали початку. Наприклад, сідати працювати з тією ж чашкою кави чи в одному місці. Це формує асоціацію «час діяти».
     
  • Відслідковуйте внутрішній діалог. Якщо ви ловите себе на думці «я не зможу», спробуйте переформулювати: «я почну з малого, а там побачу».
     

Прокрастинація — це сигнал, що всередині є щось більше, ніж просто «відкладання справ». І якщо ви відчуваєте, що застрягли надовго, якщо самостійні способи не допомагають, — це не вирок. Вчасне звернення до психолога допоможе розібратися в причинах і повернути відчуття контролю над власним життям.

Якщо вам знайома прокрастинація через втому чи напруження, почитайте ще:

Гіперконтроль — це не про владу

Емоційна саморегуляція: коли опора — всередині

Наші останні статті

Стаття про мікротравми та меншинний стрес, з якими стикаються ЛГБТ+ люди: відкидання, сором, напруження та страх бути собою. Про наслідки для тіла й психіки та про те, що допомагає повернути внутрішню опору.

01.12.2025

Особливі травми ЛГБТ+ людей

Травма — це не завжди одна подія. Часто це меншинний стрес: сотні крапель, які падають щод...

Стаття про те, чому травма повторюється, як працюють тригери та цикли травматичних реакцій, і що допомагає повертатися в безпеку та виходити з цього замкнутого кола.

30.11.2025

Чому травма повторюється: цикли та тригери

Травма — це не просто подія з минулого, яку можна «закрити». Часто вона повтор...

Стаття про те, що таке чоловіча травма, звідки вона береться та як проявляється. Про емоційне навантаження, рольові очікування, гнів, втому й тілесні симптоми. І про шлях до відновлення без сорому та тиску.

29.11.2025

Що таке травма: досвід чоловіків

Про чоловічу травму говорять рідко. Частіше — мовчать. Травма у чоловіків зазвичай не прий...

Стаття про те, що таке травма, які бувають її види та чому наслідки для жінок часто пов’язані з тілом, межами й нервовою системою. Про способи м’якого відновлення та повернення до себе.

28.11.2025

Що таке травма: види та наслідки для жінок

Іноді травма — це не про катастрофу. Іноді — про роки, коли не можна було плакати, б...