Чого очікувати від першого візиту до травмотерапевта (до мене)

Author Чайка Катерина

Чайка Катерина

02.02.2026

Перший візит до травмотерапевта — це важливий і делікатний крок. Я хочу, щоб вам було максимально комфортно і зрозуміло, як усе відбуватиметься.

Спочатку ми обговорюємо ваші межі та формат спілкування: якою мовою вам зручно працювати, на «ти» чи на «ви». Це допомагає створити атмосферу довіри й поваги з самого початку.

Далі я трохи розповідаю про себе — хто я як людина, скільки мені років, де живу, що для мене важливо. Про професійний досвід говорю мимохідь, щоб ви розуміли, з ким маєте справу, але головне тут — живе знайомство. Щоб ви відчули: перед вами реальна людина.

Потім ви розповідаєте про себе: що привело вас на сесію, які у вас очікування, переживання й питання. Разом ми формулюємо ваш запит і визначаємо, що для вас зараз найважливіше.

У роботі я часто пропоную різні техніки або домашні завдання, але це не обов’язково. Я м’яко показую можливості — що можна взяти в роботу, а що ні, — і ми підбираємо те, що справді підходить саме вам і вашому темпу.

Наприкінці першої зустрічі я прошу вас коротко поділитися, як ви себе почуваєте після сесії: що було корисним, а що, можливо, хотілося б змінити. Також ми домовляємося про час наступної зустрічі.

Важливо: під час сесії ви можете пити воду або чай, перекусити чи покурити, якщо це потрібно. Єдине прохання — приходити без алкогольного чи наркотичного сп’яніння, щоб робота була максимально безпечною та ефективною.

Якщо ви хвилюєтеся або не знаєте, чого очікувати, — це нормально. Я тут, щоб підтримати вас на кожному етапі й разом зробити цей шлях трохи легшим.

P.S. Я по собі знаю, як страшно й вразливо буває прийти до психолога, особливо якщо це вперше. Я не лікар — я жива людина зі своїми тарганами. Мені подобаються люди у всій їхній різноманітності, і я знаю, що робити зі складними станами.
І… я вас витримаю.
Я залишуся, якщо вам погано, боляче, гірко; якщо ви налякані, в апатії, не знаєте, що сказати і як почати. Я не буду тиснути й робити боляче. Я просто буду поруч — жива — і ми рухатимемося вашим внутрішнім світом так, щоб це було для вас комфортно.

Наші останні статті

Як виникає довіра між клієнтом і терапевтом. Чому вона не з’являється одразу і як поступово формується у процесі терапії.

09.03.2026

Як вибудовується довіра в терапії

Довіра в терапії — це не те, що трапляється одразу, з порогу. Це не так, що ти прийшла, сі...

Що таке терапевтичний альянс і чому зв’язок між клієнтом і терапевтом впливає на результат терапії. Пояснюємо, як саме це працює.

08.03.2026

Що таке зв’язок у терапії — і чому без нього нічого не працює

У терапії можна мати все «правильно»: метод, досвід, регулярність. Але якщо між вами...

Що таке терапевтичні стосунки і чому вони важливі в психотерапії? Про безпеку, межі та досвід нового способу бути у зв’язку.

07.03.2026

Терапевтичні стосунки: чому зв’язок між клієнтом і терапевтом має значення

Терапевтичні стосунки — не про “симпатію”. Вони про щось важливіше і рідше, ні...

Чи справді ми маємо нести все на собі? Розбираємося, чому перенесення відповідальності в терапії та житті може бути здоровим етапом відновлення.

06.03.2026

Перекладання відповідальності: чому це не завжди про інфантильність

У популярній психології часто можна почути фразу: «Не перекладайте відповідальність на інш...